Координати: 50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 50.30722; 33.93139
Очікує на перевірку

Сари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сари
Герб
Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (дер.)
Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (дер.)
Церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці (дер.)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Тер. громада Гадяцька міська громада
Код КАТОТТГ UA53060090180022310
Облікова картка Сари 
Основні дані
Засноване 1622
Населення 2437
Площа 1,913 км²
Густота населення 1273,92 осіб/км²
Поштовий індекс 37340
Телефонний код +380 5354
Географічні дані
Географічні координати 50°18′26″ пн. ш. 33°55′53″ сх. д. / 50.30722° пн. ш. 33.93139° сх. д. / 50.30722; 33.93139
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Водойми р. Псел
Місцева влада
Адреса ради 37340, с. Сари, вул. Центральна 49
Карта
Сари. Карта розташування: Україна
Сари
Сари
Сари. Карта розташування: Полтавська область
Сари
Сари
Мапа
Мапа

CMNS: Сари у Вікісховищі

Са́ри — село в Україні, в Гадяцькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 2437 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гадяцька міська рада (Сарський старостинський округ: Донцівщина, Київське, Малі Будища, Саранчова Долина, Червоний Кут).

Географія

[ред. | ред. код]

Село Сари знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червоний Кут, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Саранчова Долина, примикає до сіл Писарівщина та Київське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія

[ред. | ред. код]

1622 на «Сарському городищі» заснована слобода в 10 дворів значиться на карті Гійома Левассера де Боплана. 1636 привілеєм польського короля Владислава IV урочище Сари призначене для заселення. На той час входили до Черкаського староства.

З початку визвольної війни укр народу 1648-54 Сари відносились до Гадяцьго полку, 1661 зіньківського, 1672 Гадяцької першої сотні, Гадцького полку. 1675 гетьман І. Самойлович передав передав переяславському та гадяцькому протопопу Григорію Бутовичу села Сари і Крутьки.

У другій чверті 18 ст Гадяч і навколишні села належали гетьману Д. Апостолу (1727-34), потім Сари власність гетьмана К. Розумовського (1750-64), який в 1785 продав їх в казну.

З 1781 – у складі Гадяцького повіту Чернігівського намісництва. 

За переписом 1785 року у Сарах 99 хат, 225 жителів 1 письменний. 1791 село віднесено до Київського намісництва.

За переписом 1802 року – село власницьке і козацьке, 291 двір 2602 жителі.

У 1863 році Сари центр волості Гадяцького повіту має 291 двір та 2848 жителів, дерев’яну Різдва Богородиці церкву в одному зв’язку з дзвіницею (1782), при ній бібліотека.

У 1884 році 835 дворів, 5151 житель; 1900 – 1198 дворів, 8992 жителі, дерев’яна Миколаївська церква (1897); 1910 – 907 двори з них 364 не мали орної землі, 494 не мали коней. Найпоширенішим промислом  було щетинництво.

У грудні 1905 року в Сарській волості відбувся революційний виступ селян, який був придушений, організатори арештовані.

Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року.

На 4.4.1922 у Сарівській волості 2278 дворів 12040 жителів.

У 1922 році створено Сарську с-г. комуну «Молода сім’я» за якою було закріплено 43 десятини землі.

З 1923 року в складі Гадяцького району, Роменського округу, 4136 жителів.

За переписом 1939 – 3995 жителів.

Тепер в селі ТОВ "Стандарт Агро" (зернового і тваринницького напрямку, тех. культури), відділення зв’язку, школа І-ІІІ ст., дільнична лікарня на 25 місць,  амбулаторія, дитсадок «Колосок» на 90 дітей. Будинок культури на 400 місць, клуб 300 місць, 2 бібліотеки (28 тис. од. зб.).

В зону АТО мобілізовано 19 солдатів.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2405 98.69%
російська 23 0.95%
польська 2 0.08%
угорська 2 0.08%
болгарська 1 0.04%
білоруська 1 0.04%
вірменська 1 0.04%
румунська 1 0.04%
німецька 1 0.04%
Усього 2437 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ТОВ «Колос».
  • ТОВ «Стандарт агро».
  • Поблизу села Сари виявлені поклади газу і газового конденсату [2].

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Заклад дошкільної освіти "Колосок" Гадяцької міської ради
  • Сарський опорний ліцей Гадяцької міської ради
  • Комунальний заклад "Сарський сільський будинок культури" Гадяцької міської ради
  • Сарська сільська бібліотека-філія № 1
  • Сарська сільська бібліотека-філія № 2
  • Сарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

В Сарах встановлено пам’ятники: на братській могилі які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців (1958), в пам'ять про воїнів односельців (492) що полягли на фронтах ВВВ (1967), та пам'ятник що споруджений 1912 на кошти жителів села односельцям, що загинули в рос-японській війні 1904-05. 

Археологічні пам'ятки – слов'янські городище та поселення 8-10 і 11-13 ст, неолітичне поселення Гора Корсунка. 

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Амвросій Метлинський, (1814-70, Ялта. Літ. Псевдонім Амвросій Могила, Земляк) — український поет-романтик, перекладач, книговидавець. Професор Харківського і Київського університетів.
  • Семен Метлинський (роки народження і смерті невідомі, літ. псевдонім Семен Родина) — український поет і етнограф. Був членом Російського георафічного товариства.
  • Карасюк Іван Маркіянович (1923) — український вчений у галузі агрономії, професор, почесний член товариства ґрунтознавців і агрохіміків України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. У Полтавській області знайшли газ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]