Сатюков Павло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сатюков Павло Олексійович
200 пкс.
200 пкс.
Народився 29 червня 1911(1911-06-29)
Варнавинський район, Нижньогородська область
Помер 17 листопада 1976(1976-11-17) (65 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність журналіст, політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Павло Олексійович Сатюков (29 червня 1911(19110629), село Горки, тепер Варнавинського району Нижньогородської області, Російська Федерація — 17 листопада 1976, місто Москва) — радянський журналіст, головний редактор газети «Правда». Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1956—1961). Член ЦК КПРС (1961—1966). Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1924 році учнем сільськогосподарського робітника.

У 1930 році закінчив Ветлузький педагогічний технікум Нижньогородського краю.

З 1930 року — на редакційно-журналістській роботі в Нижньогородській крайовій комсомольській газеті «Ленинская смена». Служив у Червоній армії.

У 1937 році закінчив Горьковський педагогічний інститут імені Максима Горького. Був на викладацькій роботі.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1942—1946 роках — в апараті ЦК ВКП(б).

У 1946—1949 роках — заступник головного редактора, головний редактор газети «Культура и жизнь».

У 1949—1956 роках — відповідальний секретар, заступник головного редактора газети «Правда».

У 1956—1964 роках — головний редактор газети «Правда».

Одночасно у 1959—1964 роках — голова правління Спілки журналістів СРСР. Один з авторів книги «Віч-на-віч з Америкою» (1959).

З 1964 року — в журналі «Агітатор». У 1964—1971 роках — відповідальний секретар редакції журналу «Партийная жизнь».

У 1971—1976 роках — головний редактор редакції науково-популярних і навчальних програм Центрального телебачення СРСР, член колегії Державного комітету Ради Міністрів СРСР з телебачення і радіомовлення.

Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]