Сацюк Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сацюк Олександр Миколайович
 Рядовий
Загальна інформація
Народження 4 червня 1994(1994-06-04)
Куснища
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (20 років)
Новокатеринівка
Псевдо «Білий»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  МВС
Рід військ  Спеціальна міліція
Формування
 «Світязь»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сацюк.

Олекса́ндр Микола́йович Сацю́к (1994—2014) — рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1994 року в селі Куснища (Любомльський район, Волинська область). 2012-го закінчив Любомльське профтехучилище, маляр-штукатур.

В часі війни — міліціонер, рота «Світязь».

Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. 2 вересня 2014-го тіла 88 поляглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Опізнаний за тестами ДНК.

Вдома лишилися дружина, доньки — Марта 2013 р.н та Юлія 2010 р.н.

27 грудня 2014 року похований в селі Куснища[1] (за певними даними — в Любомлі).

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 10
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • Почесний громадянин Волині (посмертно; рішення Волинської обласної ради від 10.12.2020 № 2/21)
  • 2016 року в Любомльському професійному ліцеї Олександру відкрито меморіальну дошку[3]
  • його іменем перейменовано вулицю в Любомлі[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Луцьку в суботу прощатимуться із бійцями, які загинули під Іловайськом. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 21 серпня 2019.
  2. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
  3. ↑ У Любомлі відкрили стелу загиблому добровольцю-міліціонеру
  4. ↑ У Любомлі з'явилася перша вулиця, названа на честь новітнього Героя

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сацюк_Олександр_Миколайович&oldid=42684131