Саїк Олег Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Саїк
Олег Романович Саїк
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 22 грудня 1970(1970-12-22)
Чернелів-Руський, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 16 грудня 2022(2022-12-16) (51 рік)
Спірне, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання Чернелів-Руський
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олег Романович Саїк (22 грудня 1970, с. Чернелів-Руський, Тернопільська область — 16 грудня 2022, біля с-ща Спірне, Донецька область) — український військовослужбовець, старший солдат 10 ОГШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олег Саїк народився 22 грудня 1970 року в селі Чернелові-Руському, нині Байковецької громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Мав середню спеціальну освіту, працював трактористом та будівельником.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну служив стрільцем-помічником гранатометника 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 16 грудня 2022 року біля с-ща Спірне на Донеччині.

Похований 30 грудня 2022 року в родинному селі.

Залишилися мама, дружина та чотири доньки.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (6 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 6 червня 2023 року № 318/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]