Саїсська битва
| Саїсська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Стародавній Єгипет | Лівійські племена (лібу, мешвеш), «народи моря» | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Мернептах | Мрауій, син Діда | ||||||
| Військові сили | |||||||
| бл. 20 000 воїнів | бл. 15 000 воїнів | ||||||
| Втрати | |||||||
| Кілька тисяч | Убитих: 8 481, у тому числі 6 111 лівійців, 2 370 з «народів моря»; полонених: 9 376, в тому числі 4 376 чоловіків і 5 000 жінок | ||||||
Саїсська битва — битва, що відбулась 19 квітня 1208 року до н. е., на 5-му році правління фараона Мернептаха, біля давньоєгипетського міста Саїс на заході дельти Нілу між військом Єгипту та з'єднаними загонами лівійців і «народів моря». Як і в битві при Кадеші, від результату Саїсської битви залежало подальше існування єгипетської держави. Перемога єгиптян супроводжувалась багатотисячними втратами з обох сторін (загальні втрати оцінюються у 12 000 — 14 000 осіб).
Упродовж багатьох сотень років територія Стародавнього Єгипту зазнавала нападів з боку лівійських племен. Як правило, то були народи темеху й техену, що здійснювали походи в дельту Нілу ще за часів Стародавнього царства.
Вже у перший рік правління фараон Мернептах був змушений придушувати заворушення у залежних землях Палестини. Щоб запобігти майбутнім набігам з Азії, він збудував на підступах до Геліополіса кілька фортець. Як повідомляють карнацькі написи, в середині березня 1208 року до н. е. під час будівництва на східних околицях Дельти, Мернептах отримав повідомлення про вторгнення ворогів з боку західного кордону. Імовірно, лівійський князь Мрауій тривалий час спостерігав за фортифікаційними роботами на східному кордоні Єгипту, й вирішив більше не квапитись із нападом. Об'єднавши свої військові загони з войовничими «народами моря», лівійці Західної пустелі виступили вже не у звичайний грабіжницький набіг, а у справжній завойовницький похід. Серед «народів моря» найбільш численними були аквіваша (нині ідентифікуються з греками-ахейцями), а також туріша (етруски), шелекеша (імовірно, жителі Сицилії), та представники країни Лука (народи Малої Азії). В армії лівійців бились практично всі чоловіки, здатні носити зброю.
Мернептах витратив 14 днів на те, щоб зібрати армію та приготувати її до відсічі. Безпосередньо перед битвою він символічно «отримав» від бога Пта священний меч хопеш. Після перемоги Мернептаха у Карнаці було виготовлено багато рельєфів, на яких повідомлялось про розгром ворога.
Напади «народів моря» і лівійців на Єгипет, що почались за правління фараона Рамсеса II, були лише тимчасово призупинені розгромом у Саїсській битві. За Рамсеса III відбулась нова велика битва між старими противниками.
- Texte aus der Umwelt des Alten Testaments (TUAT), Gütersloher Verlagshaus, Gütersloh 2003
- Jean Meeus: Astronomische Algorithmen, u.a. Anwendungen für Ephemeris Tool 4,5 Barth Leipzig 2.Aufl. 2000, ISBN 3-3350-0400-0
- James-Henry Breasted: Ancient records of Egypt — The Nineteenth Dynasty — Bd. 3, Repro, englisch, London 1988, ISBN 1-85417-027-9
