Святкування 2500-річчя Перської імперії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Офіційна емблема урочистостей (у центрі зображено Циліндр Кира)

Святкування 2500-річчя Перської імперії (перс. جشن‌های ۲۵۰۰ سالهٔ شاهنشاهی ایران‎‎‎) — урочисті загальнодержавні заходи міжнародного масштабу, які відбулися з 12 по 16 жовтня 1971 року в Ірані в ознаменування 2500-ї річниці від дати заснування першої Перської імперії, засновником якої був Кир Великий[1][2].

Місце проведення[ред. | ред. код]

Усипальниця Кира Великого (Пасаргади)
Святкова вечеря

Підготовка до урочистостей зайняла близько року. Основне святкове дійство відбулося у стародавньому місті Персеполіс — церемоніальній столиці Перської імперії за часів правління династії Ахеменідів. Інша частина дійства відбувалася в Тегерані, а також у Пасаргадах, в місті, де знаходиться усипальниця перського царя Кира. За рік до проведення була поліпшена місцева інфраструктура, в тому числі був реконструйований аеропорт Ширазу, що розташований неподалік Персеполіса, який приймав усіх гостей, що прибували на свято.

Територія навколо місця проведення була ретельно очищена від змій й інших паразитів[3]. Було засаджено різних видів дерев і квітів. А з Європи було імпортовано близько 50000 птиць[4].

Урочистості офіційно були відкриті 12 жовтня 1971 у день, коли шахиншах Мохаммед Реза Пахлаві та шахбану Фарах Пахлаві вшанували пам'ять Кира Великого в його усипальниці. 14 жовтня 1971 відбулася святкова вечеря, на якій були присутні 60 членів королівський сімей і голів держав та урядів країн. Усього запрошених гостей на урочистостях з різних країн світу було близько 600 осіб.

В останній день дійства, в пам'ять про подію, шахиншахом було відкрито в Тегерані Башту Свободи — цим було завершено святкування.

Безпека[ред. | ред. код]

Персеполіс — головне місце урочистостей

До початку святкування, а також під час, в місті, де проходила головна частина урочистостей, на якій були присутні представники королівських сімей та голови держав та урядів країн, були вжиті необхідні заходи безпеки: у наметовому містечку, яке було розгорнуто в місті Перспеполіс, а також в околицях — охорону гостей здійснювали Служба безпеки Ірану та Іранська національна організація інформації та безпеки.

Втім, попри такі безпрецедентні заходи, на святкування не наважилися приїхати декотрі монархи та впливові лідери країн, серед яких Єлизавета ІІ — королева Великої Британії[3], якій було рекомендовано не відвідувати це святкування з причин безпеки, та Президент США Річард Ніксон, який спочатку планував відвідати урочистості, проте в останній момент відмовився. Замість них країни представляли чоловік королеви, принц-консорт Філіп[5] та віце-президент США Спіро Агню відповідно.

Критика[ред. | ред. код]

Деякі західні ЗМІ та місцеві громадські діячі Ірану, зокрема з мусульманського руху Рухолла Мусаві Хомейні та його послідовники, негативно й критично оцінили захід, назвавши свято «Фестивалем диявола»[3]. Крім того, лунали думки щодо суми грошей, яка була витрачена на проведення урочистостей. За оцінкою організаторів святкування обійшлося в 22 млн доларів[3]. Противники і критики ж вважали, що фактична сума перевищила 200 млн доларів.

Гості[ред. | ред. код]

Присутні гості[ред. | ред. код]

Держава Представник
Австралія Австралія Генерал-губернатор Пол Хезлак
Афганістан Афганістан Принцеса Білкіс Бегум
Бахрейн Бахрейн Емір Іса ібн Салман аль-Халіфа
Бельгія Бельгія Король Бодуен I
Велика Британія Велика Британія Принц Філіп, герцог Единбурзький
Греція Греція Король Костянтин II
Данія Данія Король Фредерік IX
Ефіопія Ефіопія Імператор Хайле Селассіє I
Іспанія Іспанія Принц Хуан Карлос
Італія Італія Принц Віктор Савойський
Йорданія Йорданія Король Хусейн бен Талал
Канада Канада Генерал-губернатор Роланд Міченер
Катар Катар Емір Ахмад бін Алі Аль Тані
Держава Представник
Кувейт Кувейт Емір Сабах III
Лесото Лесото Король Мошвешве II
Ліхтенштейн Ліхтенштейн Князь Франц Йосип II
Люксембург Люксембург Великий герцог Жан
Малайзія Малайзія Султан Абдул Халім Муадзам Шах
Марокко Марокко Принц Мулай Абдаллах
Нідерланди Нідерланди Принц Бернард Ліппе-Бестерфельдський
Норвегія Норвегія Король Олаф V
Непал Непал Король Махендра
ОАЕ Об'єднані Арабські Емірати Президент Заїд бін Султан Аль Нахайян
Оман Оман Султан Кабус бін Саїд
Таїланд Таїланд Принц Бганубандге Югала
Японія Японія Принц Мікаса Такахіто
Держава Представник
Австрія Австрія Президент Франц Йонас
Болгарія Болгарія Генеральний секретар ЦК БКП Тодор Живков
Бразилія Бразилія Президент Еміліу Гарастазу Медічі
Ватикан Ватикан Кардинал Максимільєн Фюрстенберг
Бенін Дагомея Президент Кутуку Юбер Мага
Заїр Заїр Президент Мобуту Сесе Секо
Індія Індія Президент Варахагірі Венката Гірі
Індонезія Індонезія Президент Сухарто
Італія Італія Прем'єр-міністр Еміліо Коломбо
КНР КНР Посол Китаю в Пакистані Чжан Тун
Південна Корея Корея Прем'єр-міністр Кім Джон Пхіль
Ліван Ліван Президент Сулейман Франж'є
Мавританія Мавританія Президент Мухтар ульд Дадда
Німеччина Німеччина Голова Бундестага Кай-Уве фон Хассель
Пакистан Пакистан Президент Ях'я Хан
Держава Представник
Польща Польща Віце-президент ДР ПНР Мечислав Клімажевскі
Португалія Португалія Міністр закордонних справ Руй Патрісіу
Есватіні Свазіленд Прем'єр-міністр Макосіні Дламіні
Сенегал Сенегал Президент Леопольд Седар Сенгор
СРСР СРСР Голова Президії ВР СРСР Микола Підгорний
США США Віце-президент Спіро Агню
Туреччина Туреччина Президент Джевдет Сунай
Угорщина Угорщина Президент Пал Лошонці
Філіппіни Філіппіни Перша леді Імельда Маркос
Фінляндія Фінляндія Президент Урго Кекконен
Франція Франція Прем'єр-міністр Жак Шабан-Дельмас
Чехословаччина Чехословаччина Президент Людвік Свобода
Швейцарія Швейцарія Президент Рудольф Гнегі
ПАР ПАР Президент Якобус Фуше
Югославія Югославія Президент Йосип Броз Тіто

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Amuzegar, The Dynamics of the Iranian Revolution, (1991), pp. 4, 9–12(англ.)
  2. Narrative of Awakening: A Look at Imam Khomeini's Ideal, Scientific and Political Biography from Birth to Ascension by Hamid Ansari, Institute for Compilation and Publication of the Works of Imam Khomeini, International Affairs Division, [no date], p. 163(англ.)
  3. а б в г Kadivar C (25 січня 2002). We are awake. 2,500-year celebrations revisited. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 14 червня 2017.
  4. Nina Adler (14 лютого 2017). Als der Schah zur größten Party auf Erden lud (нім.). Der Spiegel. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 14 червня 2017.
  5. Tait, Robert (22 вересня 2005). Iran to rebuild spectacular tent city at Persepolis. The Guardian. Persepolis. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 15 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]