Свінціцький Володимир Миколайович
| Свінціцький Володимир Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 липня 1937 Сатанів, Вінницька область |
| Помер |
21 лютого 2015 (77 років) Київ |
| Місце проживання | Львів, Київ |
| Країна |
СРСР Україна |
| Діяльність | філософ |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | філософія |
| Заклад | Київський національний економічний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук |
Володи́мир Микола́йович Свінці́цький (7 липня 1937, Сатанів, Вінницька область — 21 лютого 2015, Київ) — український науковець, доктор філософських наук, професор.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1954—1959 роках навчався на механіко-математичному факультеті Львівського університету. У 1961—1965 роках навчався в аспірантурі Інституту філософії АН СРСР. 1965 року в Інституті філософії АН СРСР захистив кандидатську дисертацію «Філософський аналіз поняття керуючої системи в кібернетиці». У 1969—1971 роках навчався в докторантурі Московського університету. 1971 року на об'єднаній раді Інституту філософії АН УРСР та Інституту держави і права АН УРСР захистив докторську дисертацію „Концепція «фізіології активності» в біокібернетиці“.
Працював у Львівському лісотехнічному інституті: від 1966 року — доцент, від 1969 року — завідувач кафедри філософії. У 1971 році захистив докторську дисертацію на тему: "Концепція «фізіології активності» в біокібернетиці". [1] Того ж року перейшов на посаду професора кафедри філософії.
Від вересня 1974 року завідувач кафедри філософії Київського національного економічного університету (колишнього Київського інституту народного господарства). У 1992—1995 роках був співдиректором Інституту державного управління і самоуправління при Кабінеті Міністрів України. Одночасно від 1996 року був деканом факультету міжнародних економічних відносин Інституту туризму економіки і права.
У квітні 2002 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку політичних партій «Єдність» (№ 39 у списку).[2][3]
У 1995—1996 роках був керівником секретаріату Товариства «Україна». Від 1994 року — президент Товариства «Україна — Південна Африка». Директор Міжнародного інституту демократії.
Помер 21 лютого 2015 року, у віці 77 років та був похований у Києві.
Праці[ред. | ред. код]
- «Кібернетика, мислення, життя» (у співавторстві, 1964).
- «Філософський аналіз поняття керування в кібернетиці» (у співавторстві з П. Йолоном, 1968).
- «Місто сьогодні і завтра» (у співавторстві, 1987).
- «Інституції виконавчої влади в Україні: сучасний стан та перспективи демократизації» (у співавторстві, 1995).
- «Українська демократія у контексті глобалізації» (2001) та інші.
Джерела[ред. | ред. код]
- Свінціцький Володимир Миколайович // Філософський енциклопедичний словник: енциклопедія = Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України / Шинкарук В. — Київ : Абрис, 2002. — С. 567. — 1 000 прим. — ISBN 966-531-128-Х.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Свінціцький Володимир Миколайович
- ↑ Свінціцький Володимир Миколайович. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
- ↑ Это — «элита» и «гордость» Украины (полная версия)(рос.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |