Сейсмічність Криму
Крим — належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає Кримський півострів з півдня.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Вогнища сильних корових землетрусів виникають в даній місцевості на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.
З IV ст. до н. е., в Криму відбулося 77 сильних землетрусів інтенсивністю 8-9 балів.
Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4,0-5,5 бала. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний кримський землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів.
За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику. Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.
Землетруси в Криму можуть викликати й інші, достатньо небезпечні явища, наприклад, сповзання прибережного масиву Гірського Криму. Особливо у весняну пору, коли потенційна зона сповзання насичена водою і навіть невеликі тектонічні поштовхи можуть активізувати процес сповзання гірської маси берегової зони в море. Сліди таких процесів прослідковуються в морфології берегової лінії (Ластівчине гніздо являє собою небезпечне у цьому відношенні місце, а берег від Ялти до Гурзуфа – приклад масиву, який уже сповз у море).
Такі процеси згідно з археологічними даними повторюються в Криму кожні 500 років. Чергова активність очікується на початку нинішнього XXI століття.
XXI століття[ред. | ред. код]
- 29 листопада 2011 року стався землетрус з епіцентром у Чорному морі. Магнітуда 3,8[1].
- У 2015 році зафіксовано 500 слабких підземних поштовхів, епіцентри яких у більшості випадків коливання відбуваються в акваторії Чорного моря[2].
- 13 травня 2016 року стався землетрус з епіцентром в Чорному морі на 10-кілометровій відстані від Алушти і магнітудою в епіцентрі 3 бали за шкалою Ріхтера[2]. Жертв і руйнувань немає.
- 22 червня 2023 року, у Чорному морі, неподалік тимчасово окупованого м. Севастополя стався потужний землетрус. Поштовхи магнітудою 4,7 бала за шкалою Ріхтера зафіксували о 5:42 ранку. Згідно з повідомленням Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр землетрусу перебував за 51 кілометр від Балаклави та 59 кілометрів від Севастополя. Глибина коливань складала майже 10 км[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Евсеев С.В. Землетрясения Украины. К.: Изд. АН УССР, 1965, 75 с.
- Сейсмичность Украины. – К.: Изд. “Наукова думка”, 1969.
- Лебединский В.И. Геологические эккурсии по Крыму. - Симферополь: Таврия. - 1988. - 144 с.
- Геология СССР. Том VIII. Крым. Часть 1. Геологическое описание. Изд-во «Недра». 1969. 576 стр.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Від Заходу до Сходу: 15 землетрусів, які добряче "сколихнули" - ТСН. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ а б У Криму стався землетрус. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
- ↑ Біля берегів Криму стався потужний землетрус. // Автор: Анастасія Гончаренко. 22.06.2023, 08:26