Сервій Фульвій Петін Нобіліор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сервій Фульвій Петін Нобіліор
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер після 254 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий очільник
Суспільний стан патрицій[1]
Посада давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Військове звання консул
Термін 255 рік до н.е.
Попередник Луцій Манлій Вульсон Лонг
Наступник Гней Корнелій Сципіон Азіна
Рід Фульвії
Батько Марк Фульвій Петін Нобіліор
Мати невідомо
Родичі Марк Фульвій Нобіліор

Сервій Фульвій Петін Нобіліор (*Servius Fulvius Paetinus Nobilior, д/н — після 254 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Фульвіїв. Син Марка Фульвія Петіна Нобіліора. Про молоді роки мало відомостей. Ймовірно розпочав військову кар'єру за часів Першої пунічної війни. У 255 році до н. е. його обрано консулом разом з Марком Емілієм Павлом. Разом із флотом та військом вирушив до Африки, де після загибелі Регула були оточені карфагенянами. Разом з колегою рушив до Африки, де біля спочатку захопив острів Коссири (сучасна Пантелерія). Після цього консули розбили карфагенський флот у Гермейського мису, знищивши 114 кораблів.

Емілій разом з Емілієм зняв облогу з фортеці Клупеї, проте консули не змогли активно діяти проти ворога. Тому вирішили евакуювати війська. Втім на зворотному шляху до Сицилії не дослухалися порад капітанів й рушили до Камаріни, в результаті чого римський флот потрапив у сильний шторм. Загинула значна кількість кораблів та легіонерів. Але у 254 році до н. е. сенат надав Сервію Фульвію Петіну Нобіліору та його колезі тріумф. Подальша доля не відома.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Fulvius 97). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII,1, Stuttgart 1910, Sp. 269–270. (нім.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3