Сефтон (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сефтон
маор. Maukatua
англ. Mount Sefton
Назва на честь (епонім):
  • Вільям Сефтон Мургаусd

  • Гора Сефтон (на задньому плані, в центрі)

    43°40′55″ пд. ш. 170°02′31″ сх. д. / 43.68200000002777728° пд. ш. 170.04200000002776960° сх. д. / -43.68200000002777728; 170.04200000002776960Координати: 43°40′55″ пд. ш. 170°02′31″ сх. д. / 43.68200000002777728° пд. ш. 170.04200000002776960° сх. д. / -43.68200000002777728; 170.04200000002776960
    Країна  Нова Зеландія
    Регіон Вестланд[d]
    Маккензі[d]
    Система Ароарокаегеd і Південні Альпи
    Тип гора
    Висота 3151 м[1]
    Висота відносна 1063 м
    Ізоляція 10,9 км → Гора Кука Низький пік (3593 м)[2]
    Перше сходження 1894
    (Матіас Зурбріґґен, Едвард Фіцджеральд)
    Сефтон. Карта розташування: Нова Зеландія
    Сефтон
    Сефтон
    Сефтон (Нова Зеландія)
    Мапа
    CMNS: Сефтон у Вікісховищі

    Сефтон (маор. Maukatua; англ. Mount Sefton) — гора у гірському хребті Ароарокаеге[3], який є частиною Південних Альп, що на Південному острові у Новій Зеландії. Розташована на кордоні округів Вестленд (регіон Вест-Кост) та Маккензі (регіон Кентербері), всього за 12 км на південь від найвищої вершини країни, гори Кука.

    Географія[ред. | ред. код]

    Вершина гори Сефтон
    Гора Сефтон

    На півдні від гори Сефтон розташована гора Бруннер, а на півночі Футстул, обидві більше як на 400 метрів нижчі і належать до гірського хребта Ароарокаеге. Гору видно з села Маунт-Кук в долині Гукер, з льодовика Тукетт, що стікає з південно-східної сторони гори і з льодовика Мюллера, в долині під нею[4][5].

    Абсолютна висота вершини 3151 метр над рівнем моря[2]. Це четверта за висотою незалежна вершина[6] Південних Альп (після гір Кука, 3724 м; Тасман, 3497 м та Мальте-Брун, 3199 м), Південного острова та Нової Зеландії та 13-та за абсолютною висотою гора серед всіх відомих вершин Південних Альпах. Відносна висота гори — 1063 м[2]. За цим показником — це 16-та вершина серед гір Нової Зеландії. Найнижче ключове сідло вершини, по якому вимірюється її відносна висота, має висоту 2088 м над рівнем моря[2] і розташоване за 6,4 км на північний схід (43°38′37″ пд. ш. 170°05′59″ сх. д. / 43.64361° пд. ш. 170.09972° сх. д. / -43.64361; 170.09972)[7]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої вершини Низький пік (пік Гори Кука, 3593 м), яка є граничною точкою ізоляції (ILP)[8][9] і розташована на північному сході, становить 10,91 км[2]. А до головної (найвищої) вершини цього масиву, гори Кука (3724 м) відстань становить 12,7 км.

    Річка Дуглас (раніше відома як річка Твен[10]) починається на південних схилах гори, за п'ять кілометрів від її вершини[4].

    Один з перших жителів тих районів, Чарльз Френч Пембертон, назвав цю місцевість, в той час як геолог Юліус фон Гааст назвав гору в честь Вільяма Сефтона Мургауза, другого суперінтенданта провінції Кентербері[5]. Назва гори на мові маорі — Маукатуа, що перекладається як «гора богів».

    Підкорення[ред. | ред. код]

    Американський альпініст Едвард Фіцджеральд, під керівництвом відомого європейського гіда та альпініста швейцарця Матіаса Зурбріґґена, здійснили перший офіційно засвідчений підйом на вершину, незабаром після Різдва 1894 року[11][12].

    Національний парк Аоракі / Маунт-Кук[ред. | ред. код]

    Гора Сефтон розташована в національному парку Аоракі / Маунт-Кук, на кордоні регіонів Вест-Кост та Кентербері, який був створений в 1953 році, і разом із Національним парком Вестленд Тай-Путіні, Національним парком Маунт-Аспайрінг та Національним парком Фіордланд є одним із об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО .

    Панорама[ред. | ред. код]

    Гора Сефтон (в центрі) та хатина Мюллера і гора Кука (праворуч) під час сходу сонця

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б https://gazetteer.linz.govt.nz/place/31700
    2. а б в г д Mount Sefton, New Zealand. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 16-04-2021.
    3. Matthew Littlewood (3 квітня 2013). Dual names accepted in Aoraki-Mt Cook. The Timaru Herald. Процитовано 15-04-2021.
    4. а б Harper, Arthur Paul (1896). Pioneer Work in the Alps of New Zealand: A Record of the First Exploration of the Chief Glaciers and Ranges of the Southern Alps. T. F. Unwin. с. 16ff. Процитовано 15-04-2021.
    5. а б Reed, A. W. (2010). Peter Dowling (ред.). Place Names of New Zealand. Rosedale, North Shore: Raupo. с. 362. ISBN 9780143204107.
    6. Незалежна вершина — гірська вершина з відносною висотою 500 метрів і більше.
    7. Southern Alps — New Zealand: Mount Sefton. PeakVisor. Архів оригіналу за 16-04-2021. Процитовано 16-04-2021.
    8. Isolation Limit Point (ILP) на Peakbagger.com, (англ.) Процитовано 16-04-2021.
    9. Гранична точка ізоляції (ILP) для піку є найближчою точкою суші до піку, що вище вершини цього піку, хоча може бути і несамостійною (залежною) вершиною, тобто належати до гірського масиву найближчої вищої вершини.
    10. Douglas, Charlie; Pascoe, John Dobrée (January 2000). Mr Explorer Douglas: John Pascoe's New Zealand Classic. Canterbury University Press. ISBN 9780908812950. Процитовано 15-04-2021.
    11. Rose, John Holland (1929). The Cambridge History of the British Empire. CUP Archive. с. 43ff. Процитовано 15-04-2021.
    12. Wilson, John. Mountaineering - Aoraki/Mt Cook. Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand. Процитовано 18-04-2021.

    Посилання[ред. | ред. код]