Се-ма-фор
| пол. Se-ma-for | |
|---|---|
| 51°45′16″ пн. ш. 19°27′52″ сх. д. / 51.75459000002777543° пн. ш. 19.46450000002777969° сх. д.Координати: 51°45′16″ пн. ш. 19°27′52″ сх. д. / 51.75459000002777543° пн. ш. 19.46450000002777969° сх. д. | |
| Тип | анімаційна студія |
| Галузь | анімація |
| Засновано | 1947, 1999 |
| Закриття (ліквідація) | 2018 |
| Штаб-квартира | Польща, Лодзь, вул. Таргова 1/3 |
| Продукція | анімаційні фільми |
| se-ma-for.com | |
 | |
 Се-ма-фор у Вікісховищі | |
«Се-ма-фо́р» (пол. Se-Ma-For) — перша польська кіностудія анімаційних фільмів. Дві її роботи, «Танго» (Tango, 1980) та «Петрик і вовк»[pl] (Piotruś i wilk, 2006), здобули премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. Припинила діяльність у 2018.
Історія[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Перший польський анімаційний фільм «Za króla Krakusa» на YouTube
|
1946 року художник Зенон Василевський створив ляльковий анімаційний фільм «За часів короля Кракуса» (пол. Za króla Krakusa)[1]. Прем'єра фільму відбулася восени 1947, започаткувавши цим створення першої і єдиної на той час в Польщі Студії лялькових фільмів, на кіностудії «Film Polski»[2]. Протягом наступних років, у процесі розвитку студії, відбулася низка її реорганізацій.
1950 року на Лодзькій Студії художніх фільмів було створено два підрозділи — Відділ анімаційних фільмів та Відділ лялькових фільмів (на основі колишньої студії). У 1956 останній перетворився на самостійну організацію — Студію лялькових фільмів, що розташувалася у Тушині, поблизу Лодзі[2]. 1961 року було проведено конкурс на нову назву для неї та здійснено чергову реорганізацію. Відтоді вона стала Студією малих форм фільмових «Се-ма-фор» (пол. Se-Ma-For, Studio Małych Form Filmowych)[1].
Наступні два десятиліття були надзвичайно сприятливими для студії. Вона виконувала державні замовлення на виробництво анімаційних серіалів, брала участь у міжнародних проектах[3]. Зокрема, у ці роки були створені такі відомі у Польщі серіали, як «Пригоди Ведмедика Коларгола[pl]», «Ведмедик Ушастик[pl]», «Три ведмедики[pl]», «Малий пінгвін Пік-Пок[pl]», «Зачарований олівець[pl]», «Пригоди кота Філемона[pl]», «Оповідання мумі-тролів[pl]» та інші[2].
У 80-х роках XX століття почався поступовий занепад студії — значно знизилася кількість державних замовлень, приміщення в Тушині потребувало капітального ремонту. 1986 року в Лодзі, поблизу офісу «Се-ма-фору», розпочалося будівництво нового знімального павільйону для студії. Через брак фінансів проект не вдалося реалізувати повністю. Студія мала численні борги і, аби спробувати виправити ситуацію, керівництво вирішило змінити її спеціалізацію[3]. У 1990 відбулася чергова реорганізація та зміна назви — на «Кіностудію „Семафор“», що відтепер, крім анімаційних, мала також знімати повнометражні художні фільми, а також займатися кінодистрибуцією[2]. Ця зміна не принесла бажаних позитивних наслідків і 4 жовтня 1999 року, рішенням Комітету Кінематографії, Державне підприємство «Кіностудію „Семафор“» було ліквідовано[3].
В листопаді 1999, під керівництвом польського продюсера Збігнєва Жмудзкі, було засновано приватне підприємство «Кіностудію „Се-ма-фор“», що мало продовжувати діяльність студії, тримаючись давніх традицій[2]. Перші роки були досить успішними. У 2006 студія випустила анімаційний фільм «Петрик і вовк[pl]», що здобув низку міжнародних нагород і, зокрема, Премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм. 2008 року було засновано Фільмофонд «Се-ма-фор» (пол. Fundacja Filmowa Se-ma-for), що реалізував освітні та культурні проекти, з метою популяризації анімації й кіномистецтва, зокрема серед дітей і молоді. Також цей фонд забезпечував функціонування Музею анімації «Се-ма-фор» в Лодзі[4].
У 2013 студія випустила анімаційний серіал «Параушек і друзі[pl]», що здобув низку нагород і популярність в Польщі. Втім, на його виробництво «Се-ма-фор» взяв грошову позику, яку не зміг повернути і в 2016 році 51 % компанії перейшов у власність британської кіностудії «Small Screen»[5]. Музей анімації неодноразово змінював своє місце розташування і, зрештою, у 2018 році, через несплату накопичених боргів, його було зачинено, а справу передано до прокуратури[6]. Того ж року припинила свою діяльність і анамаційна студія «Се-ма-фор»[7].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У 2009 році в Лодзі було розпочато створення сімейного туристичного маршруту «Лодзь казкова» (пол. Łódź Bajkowa), за мотивами фільмів «Се-ма-фору» — в центрі міста встановлюються бронзові скульптури героїв мультфільмів, випущених студією. Заплановано встановлення 17 таких скульптур, станом на 2021 рік їх було десять[8].
-
Зачарований олівець -
Три ведмедики -
Горобчик Спарроу -
Фердинанд Чудовий -
Ведмедик Коларгол -
Мауріцій і Хавранек -
Ведмедик Ушастик -
Пластусь -
Пінгвін Пік-Пок -
Кіт Філемон і Боніфацій
.JPG)
.jpg)
Колектив[ред. | ред. код]
На кіностудії «Се-ма-фор», у різний час, працювало багато видатних і відомих митців. Серед них, зокрема, Зенон Василевський[pl], Єжи Котовскі[pl], Едвард Стурліс[pl], Тадеуш Вілкош[pl], Лідія Горніцка, Марек Скробецкі[pl], Луціан Дембінські[pl], Збігнєв Котецкі[pl], Збігнєв Рибчинський[pl], Януш Галевіч[pl], Єжи Копчинські[9].
Фільми[ред. | ред. код]
Студією «Се-ма-фор» випущено понад 1400 анімаційних фільмів, з них 800 лялькових[9]. Найвідоміші фільми кіностудії[10][11][12]:
- 1947 — За часів короля Кракуса (пол. Za króla Krakusa)
- 1964—1977 — Зачарований олівець[pl] (серіал, 39 серій)
- 1968—1974 — Пригоди Ведмедика Коларгола[pl] (серіал, 53 серії)
- 1972—1974 — Дивний світ кота Філемона (пол. Dziwny świat kota Filemona, серіал, 13 серій)
- 1975—1977 — Фердинанд Чудовий (пол. Ferdynand Wspaniały, серіал, 7 серій)
- 1975—1987 — Ведмедик Ушастик[pl] (серіал, 104 серії)
- 1977—1981 — Пригоди кота Філемона[pl] (серіал, 26 серій)
- 1977—1982 — Оповідання мумі-тролів[pl] (серіал, 78 серій)
- 1980 — Танго
- 1982—1986, 2000—2003 — Три ведмедики[pl] (серіал, 26 серій)
- 1983—1989 — Пригод кілька горобчика Спарроу (пол. Przygód kilka wróbla Ćwirka, серіал, 39 серій)
- 1983 — Щасливі дні мумі-тролів (пол. Szczęśliwe dni Muminków)
- 1986 — Зима в долині мумі-тролів (пол. Zima w dolinie Muminków)
- 1986—1990 — Мауріцій і Хавранек (пол. Maurycy i Hawranek, серіал, 13 серій)
- 1989—1992 — Малий пінгвін Пік-Пок[pl] (серіал, 26 серій)
- 2006 — Петрик і вовк[pl]
- 2008 — Літо мумі-тролів (пол. Lato Muminków)
- 2010 — Мумі-тролі у погоні за кометою[pl]
- 2013 — Параушек і друзі[pl] (серіал, 26 серій)
Нагороди[ред. | ред. код]
Фільми студії здобули близько 300 міжнародних нагород і відзнак[9], зокрема, і дві Премії «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм.
| Рік | Нагорода | Категорія | Назва фільму | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1981 | Гран-прі АСІФА | Короткометражний фільм | Танго | Перемога |
| 1982 | Премія «Оскар» | Найкращий анімаційний короткометражний фільм | Перемога | |
| 2006 | Премія BAFTA | Найкращий анімаційний фільм | Петрик і вовк | Номінація |
| 2007 | Премія «Оскар» | Найкращий анімаційний короткометражний фільм | Перемога |
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Antoni Bańkowski, Sławomir Grabowski. Semafor : 1947-1997. — Łódź : Studio Filmowe "Semafor", 1999. — 103 с. — ISBN 83-910960-2-5.
- Ewa Ciszewska. Głową w dół. Studio Filmowe Semafor w latach 1990-1999 // Kultura filmowa współczesnej Łodzi / Konrad Klejsa. — Łódź : Wydawnictwo Biblioteki Państwowej Wyższej Szkoły Filmowej, Telewizyjnej i Teatralnej, 2015.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Iga Lipińska. Nieznana historia polskiej animacji, Część II. Studia-Hegemoni. 16mm.pl (пол.) . Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ а б в г д Se-Ma-For Produkcja Filmowa. audiowizualni.pl (пол.) . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ а б в Ewa Ciszewska, 2015
- ↑ Fundacja Filmowa Se-ma-for. ekonomiaspoleczna.lodz.pl (пол.) . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
- ↑ A. Rutkowska (27.01.2015). Se-Ma-For przejęty przez angielskie studio - nie spłacił pożyczki. lodz.tvp.pl (пол.) . TVP. Процитовано 4 травня 2018.
- ↑ Krzysztof Boczek (06.04.2018). Muzeum Animacji Se-ma-for zamknięte do odwołania. Sprawę bada prokuratura. lodz.wyborcza.pl (пол.) . Газета Виборча. Процитовано 4 травня 2018.
- ↑ Agnieszka Sowa. Co się stało ze studiem Se-ma-for // Polityka. — 2018. — Вип. 46 (13 листопада). — С. 33-35.(пол.)
- ↑ Łódź Bajkowa. lodz.travel (пол.) . Urząd Miasta Łodzi. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ а б в Antoni Bańkowski. Starewicz i inni... z Semafora. edukacjafilmowa.eu (пол.) . Agencja Pro Cinema. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Studio Małych Form Filmowych Se-Ma-For. Filmografia. filmpolski.pl (пол.) . Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa, Telewizyjna i Teatralna im. Leona Schillera w Łodzi. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Se-Ma-For Studios. bcdb.com (англ.) . Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Se-Ma-For. pl.chopin.nifc.pl (пол.) . Narodowy Instytut Fryderyka Chopina. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт студії «Се-ма-фор» (пол.)
- Канал студії «Се-ма-фор» на YouTube
- Студія «Се-ма-фор» на порталі FilmPolski.pl (пол.)
- Карта та опис туристичного маршруту «Лодзь казкова» (пол.)