Сициліана (література)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Сициліа́на (італ. siciliana) — восьмирядкова строфа з двома четвертними римами, розташованими за схемою: абабабаб чи аббабааб.
Виникла в середньовічній сицилійській поезії, вважається попередницею октави і, очевидно, тому називається ще октетом:
- Я громів не кляну, що носять смерть і жах, а
- благословляю грізне рокотання. …………….б
- Хай струситься із днів байдужості іржа, ……а
- хай спалиться оаза нудьгування. …………..б
- Бо що таке життя — боліти і дрижать ………а
- у лапах гону самозберігання? ……………….б
- Хай впаде як галузка всохла від ножа ……..а
- ще й ця моя розміреність остання ………….б
(М. Кушнір).
Джерела[ред. | ред. код]
- Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 640
Посилання[ред. | ред. код]
- Сициліана // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 400.