Скидський Михайло Миколайович
Скидський Михайло Миколайович | |
---|---|
Народився |
1913 Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 1989 |
Поховання | Старо-Північне кладовищеd |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | парторг |
Михайло Миколайович Скидський (1913–1989) — радянський партійний діяч, перший секретар Русько-Полянського районного комітету КПРС Омської області. Герой Соціалістичної Праці (1957).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 13 березня 1913 року в місті Маріуполь.
М. М. Скидський розпочав свою трудову діяльність за спеціальністю слюсаря на Маріупольському заводі. Після проходження навчання в Азово-Чорноморському інституті механізації сільського господарства почав працювати на посадах — агронома та керуючого відділенням, пізніше був призначений агрономом радгоспу «Новоуральський» Таврійського району Омської області та був обраний директором радгоспу «Комуніст» Черлакського району Омської області[1].
Із 1953 до 1954 року працював на посаді голови Русько-Полянського районного виконавчого комітету Ради народних депутатів. Із 1954 року на партійній роботі був обраний першим секретарем Русько-Полянського районного комітету КПРС Омської області. Під керівництвом і за безпосередньої участі М. М. Скидського, Русько-Полянський район брав участь у освоєнні цілинних земель, перетворивши Руську Поляну на зразкове селище.
11 січня 1957 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «за особливі заслуги в освоєнні цілинних і залежних земель, успішне проведення збирання врожаю і хлібозаготівель в 1956 році» Михайло Миколайович Скидський був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».
Згодом працював на посадах — завідувача відділу сільського господарства Омського обласного комітету КПРС, заступником начальника Омського обласного управління сільського господарства та на посаді — головного інспектора з якості хлібної промисловості Омської області. За трудові відзнаки був нагороджений медаллю «За трудову доблесть» та орденом Трудового Червоного Прапора .
Помер 19 лютого 1989 року, похований у Омську на Старо-Північному цвинтарі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «Серп і Молот» (11.01.1957)
- Орден Леніна (11.01.1957)
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Скидский, Михаил Николаевич. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 20 серпня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедия города Омска / Т. 3 : Омск в лицах. — Омск, 2011.