Скотарство в Римі
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Відсутній елемент Вікіданих |
Скотарство (латин. pastoralismus) — складова римського господарства та життя простих громадян. З ним були пов’язані: харчова промисловість, перевезення, будівництво та вирощування різних сільськогосподарських культур в державі. Через значущість скотарства в Римі пастухи мали поважне місце в римському суспільстві. Вони ставали героями різних оповідань, міфів і легенд. Однією з головних складових був правильний догляд за місцями випасу тварин. Наприклад, рослини мали підходити для конкретного виду тварин і мали чітко вписуватися в раціон[1]. Свою роль в цьому відігравали тип і якість ґрунту та правильний випас тварин. Римляни чергували випаси з метою недопущення виснаження землі та перевтомлення тварин. Перевтома напряму впливала на здоров’я худоби та відповідно на якість продуктів тваринного походження.
Також в Римі активно практикувалося змішане землеробство. За його принципом, римляни вміли поєднувати землеробство та скотарство, доповнюючи одне іншим. Тварини мали можливість годуватися, а результати їхньої життєдіяльності ставали корисними добривами для подальших вирощувань різних культур.
Здоров'я та догляд за тваринами[ред. | ред. код]
Римляни ретельно доглядали за здоров’ям і розведенням тварин. Надійне здоров’я худоби прямо впливало на якість харчів та фізичні спроможності тварин. Римляни стежили за зовнішнім виглядом худоби та намагалися швидко вилікувати різні недуги тварин і позбавити їх паразитів[2]. Вони добре стежили за загальним добробутом місць відпочинку та сну, не допускаючи бруду.
"Добра худоба, хороші стійла, обгороджені паркани, паркани мають бути на ногах. Якщо ви зробите це, корови не кидатимуть корм".[3]
Важливим було й розведення тварин. Так, пастухи розводили худобу навесні та ретельно стежили за їхнім раціоном. Саме завдяки цьому вони могли створити фізично розвинене та здорове потомство.
Економічне значення скотарств[4][ред. | ред. код]
Скотарство стало значною частиною всієї римської економіки. На ньому були зав’язані такі важливі аспекти, як торгівля, перевезення, сільське господарство та робоча сила.
Розширення та розвиток скотарства значно збільшував кількість пастухів[5]. Це надавало велику кількість робочих місць у селах та невеликих містах, що значно підвищило економічний потенціал регіонів і загальне фінансове становище громадян.
Худоба відігравала важливе місце й у торгівлі та перевезеннях, саме завдяки тваринам римляни могли з легкістю переміщати матеріали, харчі та військове спорядження по всій країні та за її межі. Основною ж складовою в торгівлі були каравани[6], в яких найчастіше використовували велику рогату худобу та інші витривалі та покірні види тварин.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. С. Калашник (2002). Тлумачний словник української мови. Харків: "Прапор". с. 674.
- ↑ Калашников В. С. (2002). Тлумачний словник української мови. Харків: "Прапор". с. 613.
- ↑ Cato — De Agricultura
- ↑
{{cite web}}: Порожнє посилання на джерело (довідка) - ↑ Пастух. Словник UA: портал української мови та культури. Процитовано 08.03.2024.
- ↑ Радченко І. О., Орлова О. М. (2007). Новий тлумачний словник сучасної української мови. Київ: ПП Голяка В. М. с. 283.
Використані джерела[ред. | ред. код]
- Cato — De Agricultura
- Varro On Agriculture — Book I
- Varro — De Re Rustica
Література[ред. | ред. код]
- Brehaut, E. 1933. Cato the Censor, on Farming. New York: Columbia University Press.
- Dalby, Andrew (1998), Cato: On Farming.Buck, Robert J. Agriculture and Agricultural Practice In Roman Law. Wiesbaden: F. Steiner, 1983.
- Hollander, D. B., "Farmers and Agriculture in the Roman Economy", Routledge, 2019,
- Kenneth D. White: Roman Agricultural Writers I: Varro and his Predecessors. In: Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. Band 1,4. De Gruyter, Berlin, New York 1973. S. 439–497.
- Nelsestuen, G. Varro the Agronomist: Political Philosophy, Satire, and Agriculture in the Late Republic. Columbus: Ohio State University Press, 2015.