Скринник Трохим Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скринник Трохим Андрійович
Народився 25 липня (6 серпня) 1896
Курська губернія, Російська імперія
Помер 10 грудня 1977(1977-12-10) (81 рік)
Поховання Федорівка
Країна  Російська імперія
 СРСР
Місце проживання Федорівка
Діяльність механік, інженер, працівник сільського господарства
Партія ВКП(б)
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна

Трохим Андрійович Скринник (25 липня (6 серпня) 1896 — 10 грудня 1977) — радянський діяч сільського господарства, старший механік та інженер бурякорадгоспу «Федорівський» у Великобурлуцькому районі Харківської області. Герой Соціалістичної Праці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Трохим Скринник народився 25 липня (6 серпня) 1896 року у Курській губернії в селянській українській родині[1].

З 1944 року працював старшим механіком бурякорадгоспу «Федорівський», головна садиба якого знаходилася у селищі Федорівка. Займався відновленням сільгосптехніки бурякорадгоспу. У 1947 році бурякорадгосп зібрав велику кількість зернових культур. Особливо великі показники були у заготовленні пшениці, якої було зібрано 35,03 центнерів зерна з гектара на загальній площі у вісімдесят гектарів[2][1].

За «отримання високих урожаїв пшениці, жита та цукрового буряка при виконанні радгоспами плану здачі державі сільськогосподарських продуктів у 1947 році та забезпечення насінням зернових культур для весняної сівби 1948 року», Президія Верховної ради СРСР указом від 30 квітня 1948 року надала Трохиму Скриннику звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот». Окрім старшого механіка, звання героя отримали ще дев'ять робітників бурякорадгоспу, це був директор радгоспу Федір Фельберт, бригадир Прокопій Коленько та ланкові: Марія Лоткова[К 1], Олександра Січкарьова, Марія Чернецька, Катерина Шибанова та Євдокія Шевченко[3][1][4].

У 1948 році став членом ВКП(б). Трохим Скринник мешкав у селищі Федорівка і продовжував працювати у місцевому бурякорадгоспі, де згодом посів посаду головного інженера. Помер 10 грудня 1977 року, похований у Федорівці[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментар[ред. | ред. код]

  1. За іншими джерелами Лобанова Марія Федотівна.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дикань А. П. Золотые звезды Харьковщины : [рос.]. — Харьков : Полиграфист, 2008. — С. 274. — 494 с. — ISBN 966-7834-70-5.
  • Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків : Контраст, 2017. — С. 22—23. — 192 с. — ISBN 978-617-7405-08-4.
  • О присвоении звания Героя Социалистического Труда работникам совхозов Министерства пищевой промышленности СССР по Украинской ССР : [рос.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1948. — № 18 (517) (16 мая). — С. 1—2.