Слободанюк Олександр Вікторович
| Олександр Слободанюк | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
7 січня 1972 Неділкове |
| Смерть |
19 січня 2020 (48 років) Золоте |
| Поховання | Первомайськ |
| Alma Mater | Одеський державний університет внутрішніх справ |
| Псевдо | «Погранець», «Кеп» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2020 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Олекса́ндр Ві́кторович Слободаню́к (7 січня 1972 — 19 січня 2020) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1972 року в селі Неділкове (Савранський район, Одеська область). Походить з родини військових, яка приїхала із Владивостоку. Мешкав у місті Первомайськ (Миколаївська область) де закінчив школу № 15. Здобув вищу освіту в Одеському інституті внутрішніх справ. З середини 1990 років працював в слідчих органах, у містах Саврань та Києві, загалом мав 20 років вислуги офіцера. Вийшов на пенсію за вислугою років. Окрім того працював у сфері охорони громадського порядку та безпеки.
На війні від самого початку. Проходив службу в мобільній прикордонній заставі, протягом 2015—2016 років — у 80-й бригаді, воював в Гранітному. Згодом — молодший сержант, командир відділення — командир мотопіхотного взводу 72-ї бригади.
19 січня 2020 року загинув внаслідок ворожого обстрілу поблизу хутора Вільний (Золоте-4) — був поранений під час обстрілу, а потім зазнав смертельного поранення кулею снайпера.
23 січня 2020-го похований у Первомайську[1].
Без Олександра лишились батьки, сестра та двоє дітей.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 19 січня[3][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ З воїном 72-ї ОМБр Олександром Слободанюком, загиблим у зоні ООС, прощатимуться 23 січня в Миколаївській області
- ↑ Указ Президента України від 11 лютого 2020 року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 19 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 7 січня
- Народились 1972
- Померли 19 січня
- Померли 2020
- Поховані в Первомайську (Миколаївська область)
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Подільського району
- Померли в Попаснянському районі
- Випускники Одеського державного університету внутрішніх справ