Слов'ятин
село Слов'ятин | |
---|---|
Церква Перенесення Мощей Святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Саранчуківська сільська громада |
Облікова картка | Слов'ятин |
Основні дані | |
Засноване | 1441 |
Населення | ▼ 764 (2014) |
Територія | 0.383 км² |
Густота населення | 2271.54 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47536 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′32″ пн. ш. 24°52′09″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 24.86917° сх. д.Координати: 49°18′32″ пн. ш. 24°52′09″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 24.86917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
374 м |
Водойми | Бибелька |
Відстань до районного центру |
26 км |
Найближча залізнична станція | Мечищів |
Відстань до залізничної станції |
9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18 |
Карта | |
Мапа | |
|
Слов'я́тин — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. До 2020 року - центр однойменної сільради, якій було підпорядковане село Діброва. До Слов'ятина приєднано хутір Паранчин Жолоб. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.[1]
Населення — 846 осіб (2007). Дворів — 250[2].
Географія[ред. | ред. код]
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Слов'ятин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Слов'ятина | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,3 | 0,1 | 5,2 | 13,0 | 18,9 | 22,1 | 23,3 | 22,8 | 18,5 | 12,8 | 5,6 | 0,7 | 11 |
Середня температура, °C | −4,3 | −2,8 | 1,5 | 8,1 | 13,5 | 16,8 | 18,0 | 17,4 | 13,4 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,7 | −2,1 | 3,3 | 8,2 | 11,5 | 12,8 | 12,1 | 8,4 | 3,7 | −0,2 | −4,3 | 3 |
Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 51 | 80 | 94 | 98 | 73 | 56 | 39 | 38 | 41 | 669 |
Джерело: climate-data.org |
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1508 року. Згадується 22 червня 1439 року у протоколах галицького суду (Slawaczin)[3].
Працювали «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, кооператива.
У 1943-1944 роках у лісі біля села діяла Слов'ятинська підстаршинська школа УПА.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,66 | |
російська | 0,23 | |
білоруська | 0,11 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
-
Перенесення Мощей святого Миколая
-
Покрови Пресвятої Богородиці
Церкви:
- Перенесення Мощей святого Миколая (22 травня 1714, дерев'яна) УГКЦ
- Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня 1992, мурована) УПЦ КП
- капличка.
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, на місці, де за легендою загинув юнак Хома (реставровано 1989), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Поблизу села розташований ботанічний заказник місцевого значення Тростянецький ботанічний заказник місцевого значення.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють: Слов'ятинський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад», Народний Дім, бібліотека, амбулаторія лікаря сімейної медицини, музей ОУН-УПА (2000), відділення поштового зв'язку, цифрова АТС, торговельні заклади.
Музей національно-визвольної боротьби[ред. | ред. код]
Музей розташований просто неба і займає площу близько 2 га. Серед експонатів музею є 3 облаштовані повстанські криївки, польова кухня, повстанська капличка, школа для новобранців, друкарня та інші цікаві експонати з історії ОУН-УПА. Музей розташований на захід від села у буково-грабовому лісі. Територія музею часто служить пластунам для проведення зимових таборів.
Слов'ятинський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ст.[ред. | ред. код]
Перші відомості про існування школи в Слов'ятині — у книзі «Підгаєцька земля», де зазначено, що 1859 року «у Слов'ятині заходами та коштами громади була побудована однокласна школа». В ній щорічно навчалося близько 80 учнів.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Євген Гуцало - правник, громадський діяч ,
- Григорій Легкий («Борис»), - український громадсько-політичний діяч, окружний провідник ОУН Коломийщини
- Юхнович Іван-(«Кок») — сотенний УПА, командир сотні «Лісовики» ВО-3 «Лисоня».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Знак при в'їзді в село
-
Церква Перенесення Мощей Святого Миколая (УГКЦ)
-
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ)
-
Капличка
-
Автобусна зупинка
-
Символічна могила Борцям за волю України
-
Стятуя Божої Матері на околиці села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.68, № 657
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 травня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Коцій М., Мельничук Б. Слов'ятин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 294. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Дерев'яні храми України. Слов'ятин
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |