Смертність душі

Смертність душі — релігійне вчення, що засноване на уявленнях про те, що в тілі людини існує душа, яка опісля смерті людини помирає разом з його біологічним тілом. Таким чином, воскресіння розуміється як нове сотворіння людини цілком — як його тіла, так і його душі. Подібна інтерпретація християнського вчення про душу, яка заперечує її безсмертя, набула поширення в ХХ столітті, у першу чергу серед протестантських теологів, а також задовго до цього — в деяких філософських течіях.

До релігійних течій, що заперечують безсмерття душі відносяться Свідки Єгови, Церква адвентистів сьомого дня, Христадельфіяни та інші.

Посилання

• Peter Godzik: Literaturliste zum Thema: Hoffnung über den Tod hinaus (PDF; 217 kB), Rendsburg o.J.
• Dieter Landersheimer: Zwischen Tod und Auferstehung? (ausführliche biblische Betrachtung zum Zwischenzustand zwischen Tod und Auferstehung)
• Siegfried Kettling: Wo sind unsere Toten? (populärwissenschaftlicher, kritischer Artikel zur Ganztodtheorie aus protestantischer Sicht; MS Word; 86 kB), in: akzente für Theologie und Dienst 1987, Hg. von der Reichgottesarbeiter-Vereinigung e.V.