Смолярик бурий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смолярик бурий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Смолярик (Myrmecocichla)
Вид: Смолярик бурий
Myrmecocichla aethiops
Cabanis, 1850
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Myrmecocichla aethiops
Віківиди: Myrmecocichla aethiops
ITIS: 561385
МСОП: 22710400
NCBI: 869917

Смоля́рик бурий[2] (Myrmecocichla aethiops) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в регіоні Сахелю та на високогір'ях Східної Африки.

Бурий смолярик (Кенія)

Довжина птаха становить 17-19 см. Крила короткі. округлі, хвіст гострий, лапи відносно довгі. Дорослі птахи мають темно-буре або попелясто-буре забарвлення, яке здалеку здається чорним. На голові і грудях дрібні білі плямки. В польоті на крилах помітні широкі білі смуги. У молодих птахів світліше, коричневе забарвлення.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Бурі смолярики мешкають в регіоні африканського СахелюСенегалі, Гамбії, Мавританії, Малі, Буркіна-Фасо, Нігері, Нігерії, Центральноафриканській Республіці Чаді і Судані), в нагір'ях Тібесті і Еннеді, а також в нагір'ях Кенії і Танзанії. Вони живуть в саванах, на пасовищах, полях і в садах. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря. Є переважно осілими, однак в сезон дощів можуть кочувати.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Бурі смолярики живляться переважно комахами. Сезон розмноження триває з липня по вересень.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Myrmecocichla aethiops. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.