Соловйов Євген Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соловйов Євген Євгенович
Народження 3 липня 1941(1941-07-03) (82 роки)
Люботин, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 США
Навчання Харківське державне художнє училище (1961) і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1967)
Діяльність художник
Член Спілка радянських художників України
Батько Соловйов Євген Степанович
Мати Джолос Любов Іванівна

Євген Євгенович Соловйо́в (нар. 30 липня 1941, Люботин) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Син художників Євгена Соловйова і Любові Джолос.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 липня 1941 в місті Люботині (нині Харківська область, Україна). Упродовж 1956—1961 років навчався у Харківському художньому училищі, у 1961—1967 роках — в Московському вищому художньо-промисловому училищі.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 12, квартира 21. У 1990-х роках виїхав до США.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової графіки і монументального мистецтва. Серед робіт:

  • «Спляча» (1966, офорт);
  • «1918 рік» (1967, темпера);
  • триптих «Не жертви — герої» (1967, кольовова ліногравюра);
  • серія «Революція» (1968, ліногравюра);
  • «Жарптиця» (1968, кольорова ліногравюра);
  • «Машенька і ведмідь» (1968);
  • «Володимир Ленін у Польщі» (1969);
  • серія «Перші роки Радянської влади» (1969, офорт);
  • «1941-й рік» (1971, ліногравюра).

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1968 року.

Література[ред. | ред. код]