Сорока Дмитро Ігнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорока Дмитро Ігнатович
Народився 8 листопада 1901(1901-11-08)
Гола Пристань, Збур'ївська волость, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 3 січня 1975(1975-01-03) (73 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Другий християнський цвинтар
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден «Знак Пошани»

Дмитро́ Ігна́тович Соро́ка (8 листопада 19013 січня 1975) — радянський господарський, державний та політичний діяч, Герой Соціалістичної Праці.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1901 року в селі Гола Пристань. З 1915 року — на господарській, громадській та політичній роботі. У 1915—1974 pоках матрос на вітрильному судні «Святий Миколай», випускник Херсонського морського технікуму, вантажник у Батумському порту, червоноармієць, матрос, штурман та помічник капітана на суднах Чорноморського державного морського пароплавства «Інгул» та «Схід», лоцман у Новоросійському порту, «Ян Томп» та теплоході «Фрідріх Енгельс», капітан теплохода «Тбілісі», учасник Другої світової війни, капітан пароплава «Сухона» Далекосхідного державного морського пароплавства, турбохода «Петр Великий», «Радянський Союз» Чорноморського державного морського пароплавста, капітан пароплава «Україна», капітан пасажирського дизель-електрохода «Росія» Чорноморського державного морського пароплавства

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 серпня 1960 року присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

Помер в Одесі 1975 року, похований на Другому Християнському кладовищі Одеси.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На фасаді будинку № 98 на вулиці Новосельського в місті Одесі, де жив Дмитро Сорока, встановлено меморіальну дошку[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]