Сосідко Григорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Сосідко
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 1 січня 1893(1893-01-01)
с. Велика Данилівка, тепер Харків
Смерть 27 листопада 1968(1968-11-27) (75 років)
Торонто Канада Канада
Військова служба
Приналежність  УНР
Вид ЗС  Армія УНР
 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви Українсько-радянська війна
Друга світова війна
Командування
командир Богунського куреня 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя

Григорій Сосідко (нар. 1 січня 1893 — пом. 27 листопада 1968) — український військовик, підполковник Дієвої армії УНР, живописець, театральний режисер аматорського театру, актор[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Велика Данилівка Харківської губернії (тепер в межах міста Харкова). Навчався у Харківському технологічному інституті. Був мобілізований до російської армії. Закінчив Віленське військове училище (1915). Був нагороджений Георгіївською зброєю. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У березні 1918 р. у Полтаві вступив до 2-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. У 1920–1921 рр. — командир Богунського куреня 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.

З 1922 р. жив у Сокалі, Угринові на Сокальщині, де виявив себе як живописець, театральний режисер, а також актор, грав у місцевому аматорському театрі.

У червні 1943 р. разом із сином Романом вступив до Стрілецької дивізії СС «Галичина», був начальником зв'язку дивізії[2].

З 1950 р. жив на еміграції у Канаді.

Помер в Торонто 27 листопада 1968 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Криловецький І. Мої спогади з часів збройної визвольної боротьби//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 230
  • Вісті брасгва колишніх вояків 1 УД УНА. — Ч. 131. — С 127;
  • Ріпецький Н"Підгайний Б. Полковник Силенко і полковник Сосідко//Вісті Комбатанта — Нью-Йорк. — 1968. — № 4 — С. 26-29;
  • Насамперед — українець//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1969. — Ч. 1. — С 49-54;
  • Неіфолог//Вісті Комбатанта — Нью-Йорк. — 1968. — № 5/6. — С. 124;
  • Некролог//Вісті братсва вояків 1 УД УНА. — Мюнхен. — 1968. — Ч. 131. — С. 127.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володими Сава Удома й на чужині (PDF).
  2. Від Двоголового орла до Галицького лева