Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

Список плазунів Німеччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плазуни Німеччини
Німеччина
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Голарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент Європа
Фауна вищого рангу
За систематикою плазуни, фауна Німеччини
За екологією суходільна фауна
За біогеографією герпетофауна Європи
Період існування
Особливості
Видовий обсяг 14
Родовий обсяг 9

У списку наведено всі види плазунів, які трапляються на території Німеччини. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки[de] (лат. Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1], основа списку взята з Червоної книги плазунів Німеччини[2].

Загалом у Німеччині підтверджено проживання 14 видів (6 видів ящірок, 7 видів змій та 1 виду черепах). Існують дані про інтродукцію низки алохтонних рептилій (Podarcis liolepis, Chrysemys picta, інвазивної Trachemys scripta), проте немає чітких даних щодо їхньої репродукції, у списку Червоної книги Німеччини цих плазунів не наводять як складову аборигенної герпетофауни.

На кількість видів впливають і таксономічні зміни: Lacerta bilineata довгий час утворювала з Lacerta viridis єдиний видовий комплекс, але у сучасних джерелах (зокрема, у тому ж списку від SEH[1]) наведена як повноцінний вид. Natrix helvetica до 2017 року вважався підвидом Natrix natrix, після генетичних досліджень йому надано видовий статус, таким чином фауна плазунів Німеччини збагатилася ще одним видом вужів.

Поширеність різних видів неоднакова, південна частина країни багатша на видове розмаїття: наприклад, Vipera aspis, Podarcis muralis, Natrix tesselata трапляються лише на півдні. З іншого боку, Emys orbicularis чи Vipera berus є більш «північними» видами. Anguis fragilis та Lacerta agilis мешкають по всій Німеччині.

Як і в більшості країн, людська діяльність негативно впливає на чисельність плазунів знищенням придатних для життя біотопів, чиї території використовують для потреб сільського господарства, рекреації, побудови житла чи проведення транспортних комунікацій. Серед усіх тварин у Німеччині, саме у рептилій найбільша частка видів, які наражаються на різного ступеня небезпеку[3].

Список[ред. | ред. код]

Легенда[ред. | ред. код]

Такі теги використані для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками Європейського Червоного списку та МСОП:

NT Near Threatened Близький до загрозливого стану
LC Least Concern В найменшій загрозі

Для більшості плазунів наведений їхній статус у ЄЧС (виділений жирним шрифтом – LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом – LC). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («—»).

Під українською вернакулярною назвою рептилій наведена локальна вернакулярна назва німецькою, якщо така існує.

Підтверджені плазуни[ред. | ред. код]

Українська назва/Локальна нава Біноміальна назва Родина Ряд Статус ЄЧС/МСОП Ареал проживання Зображення Виноски
Веретільниця ламка
(нім. Glattnatter) 		Anguis fragilis
(Linnaues, 1758) 		Anguidae Squamata LC Безнога ящірка поширена на всій території Німеччини. Найбільше полюбляє вологі та багаті рослинністю місцини в лісі чи неподалік нього. [4][5][6]
Мідянка звичайна
(нім. Schlingnatter) 		Coronella austriaca
(Laurenti, 1768) 		Colubridae LC Трапляється на всій території країни, але на півночі популяції фрагментарніші та ізольованіші одна від одної. Живе в різноманітних місцинах: на півночі це болотисті та чагарникові місцини, рідколісся, на півдні — виноградники, перелоги та інші закинуті аграрні території, осипи у підніжжя гір, насипи. [7][8][9]
Полоз ескулапів
(нім. Äskulapnatter) 		Zamenis longissimus
(Laurenti, 1768) 		LC Існують три автохтонні популяції цієї змії: одна трапляється поблизу Шлангенбаду, друга — поблизу Гіршгорну та Ебербаху, третя (та єдина неізольована від загальної європейської популяції) — у долині річок Інн, Зальцах та Дунай. Полюбляє широколистяні ліси, південні схили пагорбів, кам'янисті береги річок, фруктові сади та виноградники, закинуті кар'єри. [10][11][12]
Ящірка прудка
(нім. Zauneidechse) 		Lacerta agilis
(Linnaues, 1758) 		Lacertidae LC Поширений по всій країні вид, для якого типова евритопність: ящірку можна зустріти й на пустищах, і серед сільськогосподарських угідь, і на узліссях чи серед рідколісся, і на залізничних насипах, і на гірських луках, і на кам'яних спорудах чи виступах скель. [13][14][15]

(нім. Westliche Smaragdeidechse) 		Lacerta bilineata
(Daudin, 1802) 		LC Трапляється на південному заході Німеччини, у долині Рейну, Нае, Мозелю. Надає перевагу теплим, навіть посушливим біотопам: чагарникам, що зростають на вапнякових ґрунтах, осипам у підніжжя гір, кам'янистим берегам річок, хащам на узліссі, насипам уздовж транспортних комунікацій тощо. [16][17][18]
Ящірка зелена
(нім. Östliche Smaragdeidechse) 		Lacerta viridis
(Laurenti, 1768) 		LC Одна популяція наявна поблизу Пассау на самому сході Малого Альфельду, де вона полюбляє схили Дунаю, покриті чагарниками, зарослі на узбіччях доріг, посушливі поля. Низка менших популяцій проживає на сході Бранденбургу серед вересових чагарників, рідких соснових лісів, насипів уздовж колій. [19][20][21]
Ящірка мурова
(нім. Mauereidechse) 		Podarcis muralis
(Laurenti, 1768) 		LC Поширена в південно-західній частині країни (Баден-Вюртенберг, Рейнланд-Пфальц, Саар, південь Гессену та Рейну-Вестфалю); пробігає процес антропогенного поширення по інших місцях. Полюбляє посушливі чагарники, скелі, кам'янисті узбережжя водойм, насипи уздовж колій, закинуті кам'яні будівлі, виноградники та фруктові сади. [22][23][24]
Ящірка живородна
(нім. Waldeidechse) 		Zootoca vivipara
(Lichtenstein, 1823) 		LC Ящірка поширена по всій країні. Полюбляє вологу, тому болотисті місцини, береги струмків чи річок, ліси з високою вологістю є основним місцем проживання, однак не гидує закинутими кар'єрами, насипами уздовж транспортних комунікацій, піщаними берегами, садами та виноградниками.

[25][26][27]


(нім. Barrenringelnatter) 		Natrix helvetica
(Lacépède, 1789) 		Natricidae — Достеменна зона поширення до кінця невивчена, на відміну від N. natrix, трапляється повсюдно на захід від Рейну, також відомо про «південноальпійську» популяцію у Баварії. Полюбляє зарослі береги тихих водойм, оболоні, болота тощо. [28][29][30]
Вуж звичайний
(нім. Ringelnatter) 		Natrix natrix
(Linnaues, 1758) 		LC По всій країні на схід від Рейну, уздовж Рейну існує зона гібридизації з N. helvetica. Оселища ідентичні до N. helvetica: водойми з очеретом, болотисті місцини, але інколи його можна зустріти і в нетипових місцях, як-от у закинутих кар'єрах. [28][31][32]
Вуж водяний
(нім. Würfelnatter) 		Natrix tesselata
(Laurenti, 1768) 		LC Невеличкі популяції трапляються уздовж Лану, Мосселю та Нае, наявна реінтродукована популяція на Ельбі біля Майсену. Як і попередні вужі, полюбляє теплі водойми з повільною течією, де він полює, відпочиває на зарослих берегах біля них. [33][34][35]
Гадюка аспідова
(нім. Aspisviper) 		Vipera aspis
(Linnaues, 1758) 		Viperidae LC Виключно на південному сході Шварцвальду (Баден-Вюртенбург). Полюбляє теплі місцини: нагріте каміння уздовж рік чи осипи у підніжжя гір, як густі ліси, так і рідколісся, пасовища. [36][37][38]
Гадюка звичайна
(нім. Kreuzotter) 		Vipera berus
(Linnaues, 1758) 		LC Поширена в Північнонімецькій низовині, у низькогір'ї на сході країни, у Швабському Альбі, на півдні в Альпах. В інших частинах країни трапляється дуже рідко, у деяких землях (Бремен, Саар, Рейнланд-Пфальц) відсутня. Мешкає у різноманітних місцинах: на узліссях та лісових галявинах, на різних луках, серед чагарників на рівнинах, на порослих насипах. [39][40][41]
Болотна черепаха європейська
(нім. Europäische Sumpfschildkröte) 		Emys orbicularis
(Linnaues, 1758) 		Emydidae Testudines NT Черепаху можна зустріти тільки на північному сході Бранденбургу, в Гессені і на стику Майну та Рейну у Верхній Швабії. Полюбляє спокійні та заболочені водойми (заплави, ставки, болота). [42][43][44]

Сумнівні плазуни чи ті, які потребують подальшого уточнення[ред. | ред. код]

Українська назва/Локальна нава Біноміальна назва Родина Ряд Статус ЄЧС/МСОП Пояснення Зображення Виноски

(нім. Katalanische Mauereidechse) 		Podarcis liolepis
(Boulenger, 1905) 		Lacertidae Squamata — У праці Schulte et al. наведені дані щодо інтродукції цієї ящірки у Нертен-Гарденбергу разом з алохтонною для цих країв P. muralis. У Червоній книзі Німеччини про неї згадується, але до переліку «німецьких» рептилій вона не входить. [45][46][47]
Черепаха барвиста
(нім. Zierschildkröte) 		Chrysemys picta
(Schneider, 1783) 		Emydidae Testudines LC Дані щодо інтродукції наявні на сайті МСОП, Reptile Database, Centre for Agriculture and Bioscience International. У Червоній книзі Німеччини відсутня. [48][49][50]
Червоновуха черепаха звичайна
(нім. Rotwangen-Schmuckschildkröte) 		Trachemys scripta
(Thunberg in Schoepff, 1792) 		LC Черепаху часто випускають на волю, знахідки реєструють по всій країні, однак беззаперечних даних про її репродукцію в дикій природі немає. Відповідно до Червоної книги Німеччини, черепаху поки що не відносять до локальної герпетофауни, однак інші джерела вказують на протилежне. [45][51]
[52][53]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Christophe Dufresnes, Uwe Fritz, Daniel Jablonski, Petros Lymberakis, Iñigo Martínez-Solano, Edoardo Razzetti, Melita Vamberger, Miguel Vences, Judit Vörös, Pierre-André Crochet (2020). Species list of the European herpetofauna – 2020 update by the Taxonomic Committee of the Societas Europaea Herpetologica. Amphibia-Reptilia (англ.) : 1—51. doi:10.1163/15685381-bja10010. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 30 липня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  2. ↑ Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (PDF). Naturschutz und Biologische Vielfalt. 170 (3): 1—64. 2020.
  3. ↑ Neue Rote Listen: Amphibien und Reptilien in Deutschland stärker gefährdet als andere Artengruppen | BFN. www.bfn.de (нім.). Bundesamt für Naturschutz. Процитовано 8 липня 2022.
  4. ↑ Lenz, Alfermann; Blanke, Ina; Schlüpmann, Martin (2021). Westliche Blindschleiche (Anguis fragilis). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 24—25.
  5. ↑ Blindschleiche (Anguis fragilis). www.amphibienschutz.de. NABU. Процитовано 5 липня 2022.
  6. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Hans Konrad Nettmann, Wolfgang Böhme, Bogoljub Sterijovski, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Varol Tok, Roberto Sindaco, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt. Anguis fragilis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 26 липень 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  7. ↑ Laufer, Hubert; Alfermann, Dirk; Blanke, Ina; Podloucky, Richard; Schulte, Ulrich (2021). Schlingnatter (Coronella austriaca). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 36—37.
  8. ↑ Glattnatter (Coronella austriaca). www.amphibienschutz.de (нім.) . NABU. Процитовано 5 липня 2022.
  9. ↑ Jelka Crnobrnja Isailovic, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Alexander Westerström, Cornelius C. De Haan, Varol Tok, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt. Coronella austriaca (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 1 вересень 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  10. ↑ Waitzmann, Michael; Aßmann, Otto; Drobny, Manfred; Hansbauer, Günter; Malten, Andreas; Zitzmann, Annette (2021). Äskulapnatter (Zamenis longissimus). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 46—47.
  11. ↑ Äskulapnatter (Elaphe longissima). www.amphibienschutz.de. NABU. Процитовано 4 липня 2022.
  12. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Wolfgang Böhme, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Zamenis longissimus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 1 вересень 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  13. ↑ Blanke, Ina; Seyring, Marcel; Wagner, Norman (2021). Westliche Blindschleiche (Anguis fragilis). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 26—27.
  14. ↑ Lacerta agilis. www.bfn.de (нім.) . Bundesamt für Naturschutz. Процитовано 5 липня 2022.
  15. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Martin Kyek, Alexander Westerström, Hans Konrad Nettmann, Bartosz Borczyk, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt. Lacerta agilis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 18 червень 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  16. ↑ Lenz, Sigrid; Fritz, Klemans; Schulte, Ulrich (2021). Westliche Smaragdeidechse (Lacerta bilineata). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 28—29.
  17. ↑ Westliche Smaragdeidechse (Lacerta bilineata). www.amphibienschutz.de (нім) . NABU. Процитовано 5 липня 2022.
  18. ↑ Valentin Pérez-Mellado, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Richard Podloucky, Roberto Sindaco, Antonio Romano. Lacerta bilineata (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 20 червня 2022.
  19. ↑ Waitzmann, Schneeweiß; Aßmann, Otto; Elbing, Kerstin (2021). Östliche Smaragdeidechse (Lacerta viridis). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 30—31.
  20. ↑ Lacerta viridis. www.bfn.de (нім.) . Bundesamt für Naturschutz. Процитовано 4 липня 2022.
  21. ↑ Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Hans Konrad Nettmann, Bogoljub Sterijovski, Petros Lymberakis, Richard Podloucky, Dan Cogalniceanu, Aziz Avci. Lacerta viridis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 20 червня 2022.
  22. ↑ Schulte, Ulrich; Laufer, Hubert (2021). Mauereidechse (Podarcis muralis). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 42—43.
  23. ↑ Mauereidechse '('Podarcis muralis). www.amphibienschutz.de (нім.) . NABU. Процитовано 5 липня 2022.
  24. ↑ Wolfgang Böhme, Valentin Pérez-Mellado, Marc Cheylan, Hans Konrad Nettmann, László Krecsák, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Petros Lymberakis, Richard Podloucky, Roberto Sindaco, Aziz Avci. Podarcis muralis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 20 червня 2022.
  25. ↑ Kühnel, Klaus-Detlef; Blanke, Ina; Große, Wolf-Rüdiger; Thiesmeier, Wolf-Burkhard (2021). Waldeidechse (Zootoca vivipara). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 34—35.
  26. ↑ Waldeidechse (Zootoca vivipara). www.amphibienschutz.de. NABU. Процитовано 4 липня 2022.
  27. ↑ Agasyan, A., Avci, A., Tuniyev, B., Crnobrnja Isailovic, J., Lymberakis, P., Andrén, Dan Cogalniceanu, C., Wilkinson, J., Ananjeva, N., Üzüm, N., Orlov, N., Podloucky, R., Tuniyev, S., Kaya, U., Böhme, W., Nettmann, H.K., Crnobrnja Isailovic, J., Joger, U., Cheylan, M., Pérez-Mellado, V., Borczyk, B., Sterijovski, B., Westerström, A. & Schmidt, B. Zootoca vivipara (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 20 червня 2022.
  28. ↑ а б Kühnel, Klaus-Detlef; Blanke, Ina; Schlüpmann, Martin; Blosat, Birgit; Nöllert, Andrea (2021). Ringelnatter i. w. S. (Natrix [Superspezies natrix]). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 38—39.
  29. ↑ Barren-Ringelnatter als eigene Art identifiziert (нім.). NABU - Naturschutzbund Deutschland e.V. Процитовано 5 липня 2022.
  30. ↑ Kindler, Carolin; Chèvre, Maxime; Ursenbacher, Sylvain; Böhme, Wolfgang; Hille, Axel; Jablonski, Daniel; Vamberger, Melita; Fritz, Uwe (2017). Hybridization patterns in two contact zones of grass snakes reveal a new Central European snake species. Scientific Reports (англ.) . Т. 7, № 1. с. 7378. doi:10.1038/s41598-017-07847-9. ISSN 2045-2322. PMC 5547120. PMID 28785033.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  31. ↑ Ringelnatter (Natrix natrix). www.amphibienschutz.de (нім.) . NABU. Процитовано 5 липня 2022.
  32. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Sherif Baha El Din, Hans Konrad Nettmann, Cornelius C. De Haan, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Natrix tessellata (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 1 вересень 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  33. ↑ Lenz, Sigrid (2021). Ringelnatter i. w. S. (Natrix [Superspezies natrix]). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Würfelnatter (Natrix tessellata). с. 40—41.
  34. ↑ Natrix tessellata. www.bfn.de (нім.). Bundesamt für Naturschutz. Процитовано 7 липня 2022.
  35. ↑ Aram Agasyan, Aziz Avci, Boris Tuniyev, Jelka Crnobrnja Isailovic, Petros Lymberakis, Claes Andrén, Dan Cogalniceanu, John Wilkinson, Natalia Ananjeva, Nazan Üzüm, Nikolai Orlov, Richard Podloucky, Sako Tuniyev, Uğur Kaya, Rastko Ajtic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Valentin Pérez Mellado, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan Pleguezuelos, Sherif Baha El Din, Hans Konrad Nettmann, Cornelius C. De Haan, Bogoljub Sterijovski, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer. Natrix tessellata (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 1 вересень 2020. Процитовано 20 червня 2022.
  36. ↑ Laufer, Hubert; Fritz, Klemens (2021). Aspisviper (Vipera aspis). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 42—43.
  37. ↑ Aspisviper (Vipera aspis). www.amphibienschutz.de. NABU. Процитовано 3 липня 2022.
  38. ↑ Claudia Corti, Juan M. Pleguezuelos, Valentin Pérez-Mellado, Rafael Marquez, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Ulrich Joger, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Antonio Romano, Iñigo Martínez-Solano. Vipera aspis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 20 червня 2022.
  39. ↑ Podloucky, Richard; Blanke, Ina; Bohle, Daniel; Hansbauer, Günter; Laufer, Hubert; Ortlieb, Falk; Winkler, Christian (2021). Kreuzotter (Vipera berus). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 44—45.
  40. ↑ Kreuzotter (Vipera berus). www.amphibienschutz.de (нім.). NABU. Процитовано 7 липня 2022.
  41. ↑ Jelka Crnobrnja Isailovic, Milan Vogrin, Claudia Corti, Paulo Sá-Sousa, Marc Cheylan, Juan M. Pleguezuelos, Ljiljana Tomović, Bogoljub Sterijovski, Ulrich Joger, A. Westerström, Bartosz Borczyk, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Dušan Jelić. Vipera berus (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 20 червня 2022.
  42. ↑ Schneeweiß, Norbert; Fritz, Uwe (2021). Europäische Sumpfschildkröte (Emys orbicularis). Rote-Liste-Gremium Amphibien und Reptilien: Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (нім) . Naturschutz und Biologische Vielfalt. с. 22—23.
  43. ↑ Emys orbicularis. www.bfn.de (нім.) . Bundesamt für Naturschutz. Процитовано 21 червня 2022.
  44. ↑ van Dijk, P.P. & Sindaco, R. Emys orbicularis (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 7 жовтень 2019. Процитовано 20 червня 2022.
  45. ↑ а б Rote Liste und Gesamtartenliste der Reptilien (Reptilia) Deutschlands (PDF). Naturschutz und Biologische Vielfalt. 170 (3): 11. 2020.
  46. ↑ Schulte, Ulrich; Gassert, Franz; Geniez, Philippe; Veith, Michael; Hochkirch, Axel (2012). Origin and genetic diversity of an introduced wall lizard population and its cryptic congener. Amphibia-Reptilia (англ.) . Т. 33, № 1. с. 129—140. doi:10.1163/156853812X626160. ISSN 0173-5373. Процитовано 8 липня 2022.
  47. ↑ Börner, Achim-Rüdiger. Herbstbesuch bei den Lacerten auf Burg Hardenberg bei Göttingen (PDF). Saurologica. 6: 1—68.
  48. ↑ Chrysemys picta (painted turtle). www.cabi.org. Процитовано 8 липня 2022.
  49. ↑ Chrysemys picta. The Reptile Database. Процитовано 8 липня 2022.
  50. ↑ Van Dijk, P.P. Chrysemys picta (англ.) . МСОП. Процитовано 9 липня 2022.
  51. ↑ Schradin, Carsten (2020). Successful reproduction of Trachemys scripta in the Altrhein of Kehl (Germany) and simultaneous increase in population estimate. Herpetological Bulletin (англ.). № 154, Winter 2020. с. 1—7. doi:10.33256/hb154.17. ISSN 1473-0928. Процитовано 8 липня 2022.
  52. ↑ Trachemys scripta. The Reptile Database. Процитовано 8 липня 2022.
  53. ↑ van Dijk, P.P., Harding, J. & Hammerson, G.A. Trachemys scripta (англ.) . МСОП. Архів оригіналу за 12 січень 2020. Процитовано 9 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Суверенні держави
Австрія • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія та Герцеговина • Велика Британія • Греція • Данія • Естонія • Ірландія • Іспанія • Італія • Казахстан¹ • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія¹ • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина¹ • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція
Залежні території
Примітки
¹ Частково розташована у Європі | ² Розташована в іншій частині світу, але, згідно з МСОП, належить до Європи |
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_плазунів_Німеччини&oldid=41123194