Старява (Самбірський район)
| село Старява | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Самбірський район | ||||
| Громада | Хирівська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46080210210051991 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1374 (650 років) | ||||
| Населення | 1403 особи | ||||
| Площа | 2,74 км² | ||||
| Густота населення | 512,04 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 82062 | ||||
| Телефонний код | +380 3238 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°30′23″ пн. ш. 22°45′45″ сх. д. / 49.50639° пн. ш. 22.76250° сх. д.Координати: 49°30′23″ пн. ш. 22°45′45″ сх. д. / 49.50639° пн. ш. 22.76250° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
359 м | ||||
| Відстань до обласного центру |
100 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Стар'ява | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82060, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Хирів | ||||
| Карта | |||||
  Старява | |||||
 Старява | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Старя́ва — село в Україні, у Хирівській міській громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 1403 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хирівська міська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване за 100 км від обласного центру та 21 км від Старого Самбора.
Територія населеного пункту — 442,5 га (під забудову та присадибні ділянки — 117,9 га, орна земля — 287,92 га, пасовища — 12,2 га, водойми — 10,8 га, громадські ліси — 200 га).
Відстань до пожежної частини — 23 км, до найближчої лікарні в Хирові — 7 км.
Історія[ред. | ред. код]
Чорна дата загарбання села поляками — 23 листопада 1374. Того дня Володислав Опольський віддав Старяву, Добромиль, Смільницю, Сушицю, Хирів, Городовичі, Чаплі, Сусідовичі) своїм посіпакам братам Гербурту і Фрідріху Павезам[1]. До 1772 року село перебувало в складі Перемишльської землі Руського воєводства. У 1500 році в селі вже задокументована існуюча церква. В цьому ж році перемишльський староста вирішив суперечку між війтами Артимом і Заньком й селянами та ченцем Савою. Селяни мали повернути ченцеві забране збіжжя під загрозою грошового штрафу[2]. За твердженням місцевих жителів, монастир був побудований на горі, на цьому місці нині височить пам'ятний хрест[3]
У 1772—1918 роках село перебувало в складі Австро-Угорської монархії, провінція Королівство Галичини та Володимирії. У 1872 році через село прокладена залізниця та відкрита станція Стар'ява Першої угорсько-галицької залізниці. У 1880 році в селі налічувалось 132 подвір'їв та 758 мешканців (685 греко-католиків, 30 римо-католиків, 43 юдеїв).
1865 року в селі побудована церква Преподобного М. Параскеви, яка була парафіяльною церквою Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ[4].
У 1876—1939 роках село перебувало в складі Добромильського повіту, у 1934—1939 роках — входило до ґміни Кросьцєнко. У 1939 році в селі проживало 1710 мешканців, з них 1350 українців, 250 поляків (переважно приїжджі працівники лісової промисловості), 100 євреїв та 10 німців[5].
З 1940 року село перебувало в складі Хирівського району Дрогобицької області УРСР, з 1953 року — в складі Львівської області.
З 24 серпня 1991 року у складі незалежної України.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», Хирівська міська рада об'єднана з Хирівською міською ою громадою[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосамбірського району, село увійшло до складу новоутвореного Самбірського району[7].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
- Середня школа на 300 місць.
- Народний дім на 120 місць.
- Бібліотека.
- Амбулаторія.
- Стадіон та спортивний майданчик.
- Відділення поштового зв'язку.
- Телефонна станція (нс 102 абоненти).
- 13 крамниць.
Транспорт[ред. | ред. код]
З 20 травня 2024 року відновлено залізничне сполучення від станції Стар'ява до Самбора.
Релігія[ред. | ред. код]
Церква Петра і Павла УГКЦ, побудована 2007 року. Церква преподобної Параскеви Сербської ПЦУ[8], побудована 1923 року (храмове свято — 27 жовтня).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ladislaus dux Opoliensis…. (лат.)
- ↑ ЦДІАЛ України, ф. 364, оп. 1, спр. 73.
- ↑ О. Бегей. Особливості розвитку чернецтва Старосамбірщини XIII—XVII ст. // Історичні записки. Серія «Історичне релігієзнавство», 2012, вип. 7, — С. 29
- ↑ Старява (Старява Сяніцька). Церква Святого Параскеви (1868).
- ↑ В. Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 01.01.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19, 118 (PDF).
- ↑ Хирівська територіальна громада — склад громади. Портал «Децентралізація». Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ.
Посилання[ред. | ред. код]
- Starzawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 278. (пол.)
- Погода в селі Старява.
- Самбірська РДА.
- Самбірський район.
- Хирівська міська громада. Децентралізація.
- Хирівська громада.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |