Сташа Зайович
| Сташа Зайович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народилася |
1953 Никшич, Соціалістична Республіка Чорногорія, ФНРЮ |
| Країна |
 Чорногорія |
| Діяльність | активістка за права жінок, нехудожня письменниця |
| Alma mater | Белградський університет |
| Знання мов | італійська, англійська і іспанська |
Станіслава Сташа Зайович (серб. Stanislava Staša Zajović; нар. 1953, Никшич, Соціалістична Республіка Чорногорія, СФРЮ) — чорногорська феміністка, пацифістка та публіцистка. Співзасновниця та координаторка організації «Жінки в чорному» в Белграді.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчила факультет іспанської та італійської мов у Белградському університеті та приєдналася до феміністського руху в 1980-х роках у Белграді[1] .
Бере участь у багатьох феміністських заходах, від організації вуличних акцій і до роботи з біженцями, жінками тощо[2]. Ініціювала кілька жіночих мереж, таких як «Жіноча мирна мережа», «Міжнародна мережа жіночої солідарності проти війни/Міжнародна мережа „Жінок у чорному“», «Мережа відмовників від військової служби з міркувань сумління та проти мілітаризму в Сербії», «Коаліція за світську державу» та інші.
Організувала численні освітні заходи, присвячені правам жінок, жіночій мирній політиці, міжетнічній та міжкультурній солідарності, жінкам та владі, жінкам та антимілітаризму. Відіграла важливу роль у розширенні мережі «Жінки в чорному» по всьому світу. Наприклад, Кармен Магаллон у своїй книзі «Жінки, які стоять за мир» (ісп. Mujeres en pie de paz) розповідає, що візит Сташі Зайович до Іспанії 1993 року, її ідеї та прихильність вплинули на створення в цій країні групи «Жінки у чорному»[3].
Від 1992 року Сташа Зайович є авторкою численних есе, статей та додатків у місцевих, регіональних та міжнародних ЗМІ, журналах та публікаціях про жінок і політику, репродуктивні права, війну, націоналізм і мілітаризм, жіночий опір війні та антимілітаризм.
2017 року Сташа Зайович підписала Декларація про спільну мову[en] хорватів, сербів, боснійців та чорногорців[4].
Брала участь у заходах «Жінок у чорному», організованих на згадку про жертв війни у Вуковарі (Хорватія)[5][6], і спікером акції протесту, присвяченої роковинам початку Боснійської війни[7], підкресливши відсутність уваги до цих подій, жертв і розкриття військових злочинів.
Від 1995 року учасниці «Жінок у чорному» щороку вшановують пам'ять жертв різанини у Сребрениці. 2015 року в інтерв'ю українському ВВС Сташа Зайович заявила, що представники сербського уряду мають поважати вироки міжнародних судів у Гаазі та визнати геноцид у Сребрениці[8].
Сташа Зайович була номінована та отримала низку призів та нагород. Серед них Премія миру тисячоліття для жінок[en][9], «Почесний громадянин Тутіна[en]», «Почесний громадянин Гранади» та інші. 2005 року номінована на Нобелівську премію миру в рамках кампанії «1000 жінок на Нобелівську премію миру», а також у 2005 та 2007 роках щоденна газета «Данас[en]» номінувала її на звання «Газетна людина року».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Staša Zajović: Otrovom nacionalizma se sprječava pobuna | DW | 07.10.2019 (хор.). Deutsche Welle. Процитовано 23 березня 2021.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Rivas, Rosa (26 квітня 1993). "Las Mujeres de Negro ejercemos la desesperación activa". El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Carmen Magallón: Mujeres en pie de paz, Madrid, Siglo XXI, 2006.
- ↑ Signatories of the Declaration on the Common Language, official website, retrieved on 2018-08-16.
- ↑ Staša Zajović iz Žena u crnom: U Srbiji dominantno nacionalističko javno mnijenje. tportal.hr. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Сербские феминистки призвали извиниться перед хорватами за трагедию в Вуковаре. Новороссия.
- ↑ Belgrade: 26th anniversary of start of war in Bosnia marked. N1 (босн.). 6 квітня 2018. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Резня в Сребренице: украинские миротворцы и вмешательство НАТО. BBC News Україна. 10 липня 2015.
- ↑ STASA ZAJOVIĆ. RWLSEE (англ.). Процитовано 23 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Žene u crnom - Women in Black(серб.)
- Інтерв'ю для Deutsche Welle(хор.)
- Інтерв'ю для Al Jazeera (сербо-хорв.)
