Сташевський Броніслав Гершович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сташевський Броніслав Гершович
Народження 21 грудня 1910(1910-12-21)
Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть невідомо
Країна  Російська імперія
 Королівство Польське
 Польська Республіка
 СРСР
Жанр жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання Краківська академія мистецтв (1932)
Діяльність художник
Вчитель Войцех Вайс
Член Спілка радянських художників України (19 листопада 1974)
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Броніслав Гершович (Георгійович) Сташе́вський (21 грудня 1912, Лодзь — дата смерті невідома) — польський, український радянський та російський радянський художник; член Спілки радянських художників України у 1960—1974 роках[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1912 року в місті Лодзі (нині Польща). Протягом 1929—1932 років навчався у Краківській академії красних мистецтв, був учнем Войцеха Вайса[2].

У 1939 році, після початку Другої світової війни, набув громадянства СРСР, мешкав у Білорусії[2]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[3]. Після закінчення війни подорожував Гірською Шорією, Середньою Азією[2].

Протягом 1948—1974 років жив у Донецьку, мешкав у будинку на вулиці Пастуховській, № 22, квартира № 17; протягом 1974—1988 років — в Іркутську[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Серед робіт:

  • «Льотчиця» (1953);
  • «Портрет шахтарки» (1955);
  • «Портрет командира літака О. Г. Сташевської» (1957);
  • «Пісня про вугілля» (1960);
  • цикл пейзажів «Донецькі мотиви» (1965);
  • «Портрет дівчини» (1966).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]