Столяров Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Столяров Андрій Михайлович
Андрей Михайлович Столяров
Народився 20 жовтня 1950(1950-10-20) (73 роки)
Ленінград, СССР
Країна  СРСР
 Росія
Національність СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність письменник
Alma mater Біологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Роки активності 1980 — тепер. час
Жанр Фантастика, інша проза , футурологія
Нагороди

CMNS: Столяров Андрій Михайлович у Вікісховищі

Андрій Михайлович Столяров (нар. 20 жовтня 1950, Ленінград) — радянський та російський письменник-фантаст з Санкт-Петербурга.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив фізико-математичну школу № 239, потім — біолого-ґрунтознавчий факультет ЛДУ. За фахом — ембріолог. Кілька років працював в науково-дослідних інститутах Санкт-Петербурга. Займався Тератогенезом (вивчення потворного розвитку тварин і людини), експериментальною біологією і медициною. Має ряд наукових робіт.

Художню прозу пише з 1980 р. Друкується з 1984 року. Автор 17 книг. Лауреат багатьох літературних премій. Видавався в Болгарії, Угорщині, Польщі, Чехії, Естонії, Японії. Загальний тираж книг — близько 500 000 примірників. Член Спілки російських письменників, член Російського ПЕН-центру.

У літературі починав як фантаст. У даний час пише в жанрі «магічного реалізму», іноді позначаючи його як містичний реалізм. Намагається продовжувати традиції «петербурзької прози», закладені Гоголем і Достоєвським. Багато творів автора звернені до магії і філософії Петербурга.

Один із засновників (разом з Андрієм Лазарчуком і Віктором Пєлєвіним) «Турбореалізма» — літературного напряму, що стоїть на межі реалізму і фантастики. Статті про Турбореалізм виходили в США і Японії.

Автор багатьох статей з аналітики сучасності, надрукованих в журналах « Прапор», «Дзвін», «Нева», «жовтень», «Новий світ», «Росія XXI» та інших. Автор книги з філософської аналітики «Звільнений Едем» (2008). Лауреат Всеросійського інтелектуального конкурсу «Ідея для Росії», експерт Міжнародної асоціації «Російська культура», керівник Петербурзького інтелектуального об'єднання «Невський клуб».

Літературні премії[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Аварійний зв'язок. — М .: «Молода гвардія», 1988
  • Вигнання диявола. — М .: «Прометей», 1989
  • Альбом дурня. — СПб .: «Terra Fantastica», 1992
  • Малий апокріф. — СПб .: «Terra Fantastica», 1992
  • Ченці під місяцем. — СПб .: «Terra Fantastica», 1993
  • Дитячий світ. — М .: «АСТ», СПб, «Terra Fantastica», 1996.
  • Боги восени. — М .: «АСТ», 1999
  • Настає мезозой. — СПб .: «Петербурзький письменник», 2000.
  • Хтось Бонапарт. — М .: АСТ, СПб, «Terra Fantastica», 2002.
  • Ворон. — СПб .: «Петербурзький письменник», 2003
  • Жайворонок. — М .: «АСТ», 2004
  • Вигнання диявола. — М .: «ЕКСМО», 2005
  • Звільнений Едему. — М .: «АСТ», «Хранитель»; СПб .: "Terra Fantastica. 2008
  • Зірки і смуги[1]
  • Інший світ. — СПб .: «Terra Fantastica»; «Відкритий університет Сколково» (Серія: «Бібліотека Відкритого університету Сколково»), 2011 року.
  • Ми, народ … — СПб .: Видавничий дім Corvus, 2012
  • Зворотня перспектива. — Іваново: «Фаворит», 2013
  • Зворотня перспектива. — СПб .: Союз письменників Санкт-Петербурга, 2013.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]