Стретович Світлана Федорівна
| Світлана Федорівна Стретович | |
|---|---|
| Народилася | 18 серпня 1985 (38 років) |
| Діяльність | публіцистка |
| Науковий ступінь | кандидат наук із соціальних комунікацій |
| |
Стретович (Привалова) Світлана Федорівна (нар. 18 серпня 1985, селище Чкалове Херсонської області) — лекторка, публіцистка, культурна менеджерка, кандидатка наук із соціальних комунікацій.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 18 серпня 1985 року в селищі Чкалове, Херсонської області в родині виховательки дитячого садочка та зоотехніка.[1]
Закінчила Академічний ліцей при Херсонському державному педагогічному університеті. Навчалася в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2008 році почала працювати в ньому, з вересня 2011 року — на викладацькій посаді. У 26 років захистила кандидатську дисертацію «Журнали „Українська хата“ (Київ, 1909—1914) та „Нова Україна“ (Прага, 1922—1928) як головні репрезентанти ідейного наповнення та особливостей публіцистики Микити Шаповала».[1]
З вересня 2011 року по вересень 2016 року — асистент кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З грудня 2016 року по вересень 2018 року — головна редакторка артвидавництва «Nebo BookLab Publishing».[1]
З вересня 2017 року по червень 2018 року — доцент кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та доцент кафедри журналістики факультету журналістики Національного університету «Одеська юридична академія».
З березня 2019 року по червень 2019 року — доцент кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
31 серпня 2019 року — 31 березня 2020 року — модераторка Книжкового клубу Верховної Ради.[2]
З лютого 2019 року по листопад 2023 року — програмна директорка школи творчого та професійного письма Litosvita.[3]
З січня 2020 року по вересень 2020 року — доцент кафедри військової журналістики Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Діяльність[ред. | ред. код]
Книжковий клуб Верховної Ради[ред. | ред. код]
За ініціативи Світлани Стретович було організовано протягом року декілька зустрічей народних депутатів України з письменниками. 20 вересня 2019 — творча зустріч народних депутатів України з письменником Леоном Янушем Вишневським, автором бестселеру «Самотність у мережі».[4]
03 жовтня 2019 — творча зустрічнародних депутатів України з письменником Сергієм Жаданом.[5]
17 жовтня 2019 — зустріч народних депутатів України з чемпіонами світу з боксу та презентація книги Антона Горюнова. [6]
31 жовтня 2019 — творча зустріч народних депутатів України з письменником Андрієм Курковим.[7]
14 листопада 2019 — творча зустріч народних депутатів України з філософом і політиком Сібе Шаап.[8]
05 грудня 2019 — творча зустріч народних депутатів України з українським письменником і мандрівником Максом Кідруком.[9]
19 грудня 2019 — творча зустріч народних депутатів України з Іваном Малковичем.[10]
06 лютого 2020 — презентація в Книжковому клубі Верховної Ради автобіографії Джона Маккейна «Буремна хвиля»[11]
Nebo BookLab Publishing[ред. | ред. код]
Під керівництвом Світлани Стретович протягом трьох років було видано 55 книжок (перекладна дитяча та підліткова література). Також вона стала упорядницею серії антологій «Галерея чуття», які стали бестселерами.
Litosvita[ред. | ред. код]
Світлана Стретович була програмною директоркою Litosvita протягом 4 років і 9 місяців. За цей час особисто розробила понад 30 нових програм, серед них три річних (Річна програма письменницької майстерності, Річна програма з журналістики, Річна програма 2.0: hard skills). Також розробила два курси для спільного запуску з Prometheus: Курс письменницької майстерності та Ділове листування та комунікація українською. В обидвох співкерувала знімальним процесом і була лекторкою. Протягом трьох років курувала рукописи 30 -ти студентів. У результаті цієї діяльності видавцями було взято до друку три книжки. Також особисто залучила до співпраці з Litosvita понад 120 лекторів-практиків і вела з ними комунікацію. Була задіяна як лекторка на Курсі письменницької майстерності, Річній програмі письменницької майстерності, Редагуванні, Діловій комунікації, Короткій прозі, Advance Creative Writing, Дитячих та Підліткових літературних школах. Придумала й реалізувала сезон подкасту «Про текст» з 10 епізодів.[12]
Стипендійна програма Українського PEN[ред. | ред. код]
Проєкт Світлани Стретович (збірка есеїв «Евакуатор до мирного життя») став одним із 40, що отримав фінансову підтримку Стипендійної програми Українського PEN для продовження роботи над ним в умовах війни.[13]
Журналістика[ред. | ред. код]
Світлана Стретович як журналістка у своїх публікаціях та розмовах із причетними до культури завжди на боці української книги, літератури, видавництв.[14]
8 липня 2022 — інтерв'ю з Олександрою Коваль про процес оновлення бібліотечних фондів, обсяг того, що треба замінити якісним українським контентом, про технічну літературу та переклади світової класики на російську мову.[15]
3 червня 2022 — інтерв'ю з Іваном Богданом про книжкову галузь, допомогу уряду й суспільства видавцям, про конкурування української книги з російською, позицію бізнесу, щоб діяти в національних інтересах. [16]
15 травня 2022 — інтерв'ю з Андрієм Білоусом про зникнення «російських» вистав з репертуару Молодого театру та повномасштабне вторгнення як остаточну підставу для перегляду ставлення до присутності Росії в культурному просторі України. [17]
Співпраця з Молодим театром[ред. | ред. код]
За ініціативи й підтримки Світлани Стретович на Основній сцені Молодого театру відбуваються літературні вечори.
28 жовтня 2023 — літературний вечір Олександра Михеда, письменника, автора восьми книжок, автора подкасту «Станція 451», члена Українського ПЕН. [18]
23 січня 2024 — літературний вечір поета, засновника й директора видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Івана Малковича.[19]
27 лютого 2024 — літературний вечір Ілларіона Павлюка, письменника, автора бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл», «Танець недоумка», офіцера Збройних Сил України. [20]
28 березня 2024 — літературний вечір Софії Андрухович, письменниці, перекладачки та публіцистки, авторки популярних романів «Фелікс Австрія» і «Амадока», прозових книжок «Літо Мілени», «Старі люди», «Жінки їхніх чоловіків», «Сьомга». У 2014 році за роман «Фелікс Австрія» отримала премію «Книга року BBC». У 2015 році стала лауреаткою премії імені Джозефа Конрада.[21]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Олена Капнік, Володимир Мукан (10.03.2017). «У людині закінчується людина, коли вона коїть злочин», — Світлана ПРИВАЛОВА, 31 рік, головний редактор арт-видавництва. Gazeta.ua. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Андрій Нестеренко (6.03.2020). Традиційна зустріч у рамках проекту Книжковий клуб Верховної Ради України «Саміт з книгою». Цього разу пролунали вірші у виконанні авторів. Голос України. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Ірина Виртосу (10.05.2023). Світлана Стретович: Мовчати — не моя історія. Povaha.org.ua. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Телеканал Рада на YouTube
- ↑ Подкаст «Про текст» від Litosvita. Apple Podcasts. Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Оголошено переможців четвертого етапу програми стипендій для українських письменників, перекладачів та літературних критиків. Pen Ukraine. 05.03.2023. Процитовано 30 листопада 2023.
- ↑ Стретович, Світлана (22 червня 2023). Книжковий закон: стандарти ЄС на захисті російської книги?. LB. ua. Дорослий погляд на світ. Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Стретович, Світлана (8 липня 2022). Олександра Коваль: “Не всіх 500 російських письменників ми повинні знати — можливо, вистачить і десяти”. LB.ua Дорослий погляд на світ. Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ Стретович, Світлана (3 червня 2022). Іван Богдан: «У нас зараз дефіцит паперу, тому вилучені російські книжки ми просто здамо на переробку». LB. ua. Дорослий погляд на світ. Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Стретович, Світлана (15 травня 2022). Андрій Білоус: “У Києві є багато людей, які вважають себе частиною «великої російської культури»”. LB. ua Дорослий погляд на світ. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Літературний вечір Олександра Михеда. Київ цифровий.
- ↑ Олексій Морозов (17 грудня 2023). Серію літературних вечорів запускають спільно з Молодим театром. Перший гість – Іван Малкович. The Village Україна. Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Літературний вечір Ілларіона Павлюка. Київський національний академічний Молодий театр.
- ↑ Літературний вечір Софії Андрухович. Київський національний академічний Молодий театр. Процитовано 30 березня 2024.