Стійкість політичної системи

Стійкість політичної системи — стійкість, єдність і цілісність зв'язків між різними політичними суб'єктами системи, визначеність порядку і умов прийняття та реалізації владних рішень, легітимність влади та її здатність адекватно реагувати на зовнішні зміни. Стабільність політична не означає нездатності до змін, але проявляється у відсутності політичних криз, насильства і таке інше.

Політичні системи мають властивості структурної, функціональної та динамічної стійкості. Саме порушення її стійкості означає появу в ній дестабілізуючих процесів, які не піддаються управлінню і призводять до дезінтеграції взаємодії її елементів. Можливі випадкові трансформації можуть призводити до часткової втрати стійкості системи, а також можуть бути передумовою для цілеспрямованого розвитку систем, що самоорганізуються, до класу яких відносять і політичні системи.

Див. також

• Теорія керування