Супрун Адам Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Супрун Адам Євгенович
Народився 24 жовтня 1928(1928-10-24)
Полтава, Українська СРР, СРСР
Помер 18 серпня 1999(1999-08-18) (70 років)
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність науковець
Галузь мовознавство і педагогіка
Alma mater Киргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина і МДУ
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] і доктор педагогічних наук[d]
Заклад Киргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина і Білоруський державний університет

Адам Євге́нович Супру́н (біл. Супрун Адам Яўгенавіч; 24 жовтня 1928, Полтава — 18 серпня 1999) — радянський і білоруський лінгвіст, славіст, доктор філологічних наук (1966), доктор педагогічних наук (1981), професор, завідувач кафедри теоретичного і слов'янського мовознавства Білоруського державного університету, заслужений діяч науки БРСР (1990).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителів. Після війни сім'я переїхала в Киргизію, в місто Фрунзе. Навчався в Киргизькому університеті, який закінчив у 1952 році. У 1955 році в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова захистив кандидатську дисертацію «Слова з корінням числівників у сучасній російській літературній мові».

У 1961 році написав книгу «Старослов'янські числівники». 1966 року в Ленінградському університеті захистив докторську дисертацію «Слов'янські числівники. Становлення числівників як частини мови».

У тому ж році переїхав у Мінськ. У Білоруському державному університеті організував і очолив кафедру загального і слов'янського мовознавства, на якій пропрацював понад 30 років.

Супрун був ініціатором створення в Білорусі університетської славістики.

Другу докторську дисертацію «Лінгводидактичні проблеми змісту навчання російській мові в білоруській школі» захистив у Мінську в 1981 році.

Супрун читав лекції і виступав з доповідями в університетах і наукових установах Австрії, Болгарії, Угорщини, Данії, Іспанії, Люксембургу, Польщі, Словаччини, Словенії, США, Фінляндії, Хорватії, Чехії, у країнах СНД.

Починаючи з 1958 року учасник міжнародних з'їздів славістів (також член Білоруського комітету славістів).

Доробок[ред. | ред. код]

Під керівництвом Супруна були створені асоціативні словники білоруської, української, киргизької, латиської мов, а також комплекс з п'яти частотних словників різних стилів білоруської мови.

Шукав матеріал для своїх досліджень у генеалогічно і типологічно різних мовах. Його роботи видавалися на всіх слов'янських, киргизькому, узбецькому, німецькою, Дунганскій і японською мовами: А. Е. Супрун є автором 600 публікацій[1], у тому числі понад 60 книг і брошур.

Під керівництвом і консультуванням Супруна захищено 64 кандидатських і 10 докторських дисертацій[2].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Сайт [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] кафедри теоретичного і слов'янського мовознавства Білоруського державного університету