Сухов Олександр Опанасович

Сухов Олександр Опанасович
Народився	2 липня 1881 Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	серпень 1944 Сибір, СРСР ·запалення легень
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	географ
Alma mater	Єнський університет
Вчене звання	професор
Заклад	Одеський інститут народного господарства, Одеський університет, Одеський педагогічний інститут
Посада	завідувач кафедри

Олександр Опанасович Сухов (2 липня 1881 — 25 листопада 1944) — сходознавець, географ, професор.

Біографія

Олександр Сухов народився 2 липня 1881 у Санкт-Петербурзі у родині медиків. В 1900 році закінчив із золотою медаллю гімназію.

У 1902 році вступив до Санкт-Петербурзького технологічного інституту, проте після трьох років навчання був виключений за участь у революційному русі. Став професійним революціонером-меншовиком. В 1908 році переїхав до Одеси, де невдовзі був заарештований і засланий на три роки у північне місто Онегу за «антидержавну» діяльність. Після заслання протягом 1911—1914 років навчався на природничому факультеті Єнського університету (Німеччина) і продовжував активну революційну діяльність.

Після лютневої революції 1917 року став одним із відомих діячів фракції меншовиків, їздив по містах, де проводив агітацію на зборах і мітингах. У квітні 1917 року від Новочеркаського комітету меншовиків був делегатом на сьомій Всеросійській конференції РСДРП(б) в Петрограді, а в період 16 червня — 7 липня 1917 — делегатом першого Всеросійського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, на якому від фракції соціал-демократів меншовиків його обрали членом ВЦВК.

У серпні 1917 року повернувся на постійне проживання до Одеси, де його застали події Жовтневої революції. Протягом трьох років входив до комітету місцевої організації меншовиків, а у 1919 році був обраний гласним Одеської думи.

У 1921 році вийшов з партії меншовиків та почав активно займатися науковою та організаційно-викладацькою роботою.

В 1921 році брав участь у налагодженні навчального процесу в Одеському інституті народного господарства, в якому вів плідну педагогічну роботу — створив першу в Україні кафедру економічної географії та очолював її до часу реорганізації інституту в 1930 році.

В 1921 році Народний комісаріат освіти УРСР присвоїв О. О. Сухову вчене звання професора.

У 1930 році, у зв'язку з реорганізацією Одеського інститутут народного господарства у фінансовий інститут, перейшов до Новосибірського інституту народного господарства, де завідував кафедрою економічної геграфії.

В 1934 році повернувся до Одеси, де одночасно обіймав посади завідувача кафедри фізичної географії Одеського державного університету та завідувача кафедри географії Одеського педагогічного інституту.

У березні 1938 року був заарештований та засуджений до виправних робіт строком на 5 років. Перебував у різних таборах Сибіру, останній з яких був у м. Маріїнську Новосибірської області. Відбувши весь термін покарання, він так і не був звільнений вчасно, оскільки йшла війна. В 1944 році його звільнили, але залишили працювати вільнонайманим у навчально-дослідному комбінаті Сиблагу НКВС СРСР ботаніком по збору лікарських трав.

У серпні 1944 року вчений опинився в шпиталі, де помер 25 листопада 1944 року від запалення легенів.

Реабілітований у 1959 році.

Наукова діяльність

Перебуваючи на посаді професора інституту народного господарства, розробив та читав курси економічної географії України, СРСР, Англії, Німеччини, Франції, США та інших країн.

Найважливішим у творчій діяльності вченого стало створення у 1921 році першого в Україні підручника «Економічна географія України», який витримав три видання українською та російською мовами. В 1930 році за його авторством побачив світ підручник «Економічна географія СРСР та УРСР».

У 1920-х роках проводив активні наукові пошуки. В 1922 році був обраний дійсним членом першої в Одесі кафедри наукового комунізму, завдання якої полягало в організації семінарів, виданні журналів, відкритті товариства з метою розповсюдження марксистських знань і підготовки аспірантів.

У 2-й половині 1920 років завідував соціально-економічним сектором Одеського відділення Наукової асоціації сходознавства, завідував секцією Харківської науково-дослідної кафедри світового господарства. За кілька років існування секція мала сім аспірантів, які спеціалізувалися на вивченні економіки та народного господарства Туреччини, країн Арабського Сходу й Персії. Результатом діяльності філії стала книга «Далекосхідний велетень» з доповненнями про стародавню та нову історію Китаю й понад десяток статей і рецензій у періодичних виданнях Одеси і Харкова. У друкованому органі асоціації сходознавства — журналі «Східний світ» надрукував шість статей і рецензій, а також виступив з доповідями на обох з'їздах сходознавців (1927, 1929 рр.). На засіданнях філії виступив із доповідями: «Сучасна Туреччина», «Англійці в Індії», «Події в Кантоні та їх значення в Хінському революційному русі», «Якутський епос», «Торгівля Хіни та Індії з країнами арабської культури» та ін.

Був одним з редакторів Одеського відділення Державного видавництва України, де редагував географічну та художню літературу.

Праці

• Економічна географія України. — 2-ге вид. — Одеса, 1923. — 200 с.
• Экономическая география Украины. — 3-е изд., перераб. и доп. — Одесса, 1924. — 220 с.
• Идеи революции и эволюции в естествознании. — 2-е изд. — Одесса, 1924. — 193 с.
• Инотсранная интервенция на Одесщине. — Одесса, 1927. — 104 с.
• Далекосхідний велетень: Доповнення про стародавній та новий Китай. — К., 1928. — 117 с.
• Аграрно-кліматична проблема внутрішнього плато Туреччини. // Східний світ. — 1929. — № 3/9. — С. 37—49.
• Енокомічна географія СРСР та УРСР. — Одеса, 1930. — 210 с.
• Торгівля Хіни з країнами арабської культури за часи середньовіччя // Східний світ. — 1930. — № 10/11. — С. 183—220.

Література

• Сухов Олександр Опанасович // Вчені вузів Одеси. — Вип. 1. — Ч. 1. — Одеса, 1994. — С. 80—81.
• Олександр Опанасович Сухов // Географічна енциклопедія України. — К., 1993.  — С. 255.
• Сухов С. А., Ноткина О. Ю. Профессор Александр Афанасьевич Сухов // Видные ученые Одессы. — Вып. 6. — Одесса, 1995. — С. 61—67;
• Амброз Ю. О. Сухов Олександр Опанасович // Праці Одеського національного університету. — Т. 4. — Одеса, 2005. — С. 199—202;
• Історія Одеси. — Одеса, 2002. — С. 329;
• Непредсказуемое прошлое (По материалам архивно-следственного дела № 14225-п профессора А. А. Сухова) // Смирнов В. А. Реквием XX века. — Ч. II. — Одесса, 2003. — С. 283—341;
• Сухов Олександр Опанасович / Ю. О. Амброз // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 4: Р—Я. — 2-е вид., доп. / Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 199—203.
• Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 48.
• Левченко В. В., Петровський Е. П. Штрихи до біографії професора О. О. Сухова (до 70-річчя з часів трагічних подій) // Південний-Захід. Одесика. — Вип. 6. — Одеса, 2008. — С. 207—226.
• Сухов Олександр. Опанасович // Одеські історики: Енциклопедичне видання. — Т. 1 (початок XIX — середина XX ст.). — Одеса, 2009. — С. 391—394.

Посилання

• Професор Одеського університету Олександр Сухов