Сухорада Павло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сухорада Павло Федорович
Народився 9 червня 1940(1940-06-09)
с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина
Помер 18 грудня 1994(1994-12-18) (54 роки)
с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність прозаїк
Мова творів українська
Жанр гумореска
Членство Національна спілка письменників України

Сухорада Павло Федорович (9 червня 1940, с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина — 18 грудня 1994, с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина) — український письменник-гуморист, прозаїк. Член НСПУ (1994).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1940 в селі Велика Павлівка Полтавської області в сім'ї колгоспників.

Закінчив Великопавлівську середню школу (1957), Зіньківське училище механізації, тривалий час працював у рідному селі причіплювачем, трактористом, теслею.

За станом здоров'я рано вийшов на пенсію, брав активну участь в громадському житті села, активно виступав в районній та обласних газетах. Надихався творчістю Миколи Гоголя, Остапа Вишні та Олександра Ковіньки. Його гуморески друкували газети «Молодь України», «Літературна Україна», журнали «Прапор», «Дніпро», «Україна», «Хлібороб України»[1][2], обласна і районна періодика.

Переважно писав на теми колгоспного життя, про побут і мораль, дотепно висміював різного роду недоліки[1]. Написав також чимало публіцистичних статей і кореспонденцій.

Протягом багатьох років був одним із найактивніших громадських кореспондентів районної газети «Прапор комунізму», творчо виконував обов'язки відповідального секретаря літературного об'єднання «Співуче джерело» при редакції цього видання[2].

Окремі твори перекладено білоруською мовою[3].

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Окремі видання[ред. | ред. код]

  • Сухорада, П. Ф. Антивиховання [Текст]: гуморески / П. Ф. Сухорада. — К. : Молодь, 1981. — 96 с. — (Перша книга прозаїка).
  • Сухорада, П. Ф. Смалений вовк [Текст]: гумор і сатира / П. Ф. Сухорада. — К. : Радянський письменник, 1988. — 182 с. — ISBN 5-333-00085-9.

Гуморески[ред. | ред. код]

  • Підмогоричили (1969)[2]
  • Персона нон грата (1974)[4]
  • Скарга бабусі Теклі (?)
  • «Незамінний» Василь Свербигуз (1979)[5]
  • Як я оберігав авторитет (1979)[6]
  • Антивиховання (1981)[7]
  • «Велика сила» (1981)[8]
  • Свято (1981)[9]
  • «Віщий» сон (1981)[10]
  • Чарівне слово (1981)[11]
  • Тимкові сни (1982)[12]
  • Творча думка (1988)[13]
  • Неспокійна ніч (усмішка, 1988)[14]
  • Пенсія (1989)[15]
  • Будьте, як дома (1989)[16]
  • У нас усі гарні (1989)[17]
  • Чорна дірка (1991)[18]
  • Бартер (1994)[19]
  • Дорожня наука (весняна усмішка, 1994)[19]

Оповідання[ред. | ред. код]

  • Помста (1988)[20]

Нариси[ред. | ред. код]

  • З ім'ям Леніна (1979)[21]
  • Щастя Людмили Гудько (1979)[22]
  • Вибір на все життя (1981)[23]
  • Немов рідна мати (1981)[24]
  • Захисток (1984)[25]
  • Обкладинка книги «Антивиховання» (1981)
    Обкладинка книги «Антивиховання» (1981)
  • Обкладинка книги «Смалений вовк» (1988)
    Обкладинка книги «Смалений вовк» (1988)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б [Передмова] // Сухорада, П. Ф. Антивиховання [Текст]: гуморески / П. Ф. Сухорада. — К. : Молодь, 1981. — С. 2.
  2. ↑ а б в Виховання сміхом // Прапор комунізму. — 1981. — 28 березня. — С. 4.
  3. ↑ Сухарада, П. Вечны рухавік: гумарэска / П. Сухарада ; пер. М. Гіль // Маладосць[be]. — 1975. — № 1. — С. 187—188.(біл.)
  4. ↑ Україна. — 1974. — № 11. — C. 22
  5. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 27 січня.
  6. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 14 квітня. — С. 4.
  7. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 28 березня. — С. 4.
  8. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 30 квітня. — С. 4.
  9. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 16 травня. — С. 3.
  10. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 28 листопада.
  11. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 12 грудня. — С. 3.
  12. ↑ Прапор комунізму. — 1982. — 7 січня.
  13. ↑ Прапор комунізму. — 1988. — 14 січня.
  14. ↑ Прапор комунізму. — 1988. — 6 серпня.
  15. ↑ Прапор комунізму. — 1989. — 16 березня. — С. 4.
  16. ↑ Прапор комунізму. — 1989. — 13 травня.
  17. ↑ Прапор комунізму. — 1989. — 26 серпня.
  18. ↑ Прапор комунізму. — 1991. — 16 березня.
  19. ↑ а б Зоря Полтавщини. — 1994. — 15 грудня. — С. 4.
  20. ↑ Прапор комунізму. — 1988. — 30 січня.
  21. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 13 лютого.
  22. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 20 грудня. — С. 2.
  23. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 23 травня. — С. 2-3.
  24. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 3 жовтня. — С. 4.
  25. ↑ Прапор комунізму. — 1984. — 30 листопада.

Література[ред. | ред. код]

  • Вітаємо! [Привітання редакції з приводу прийняття до НСПУ] // Зоря Полтавщини. — 1994. — 15 грудня. — С. 4.
  • Кузьменко О. Гуморески Павла Сухоради // Прапор комунізму. — 1988. — 26 травня.
  • Літератори Полтавщини: Довідник / Упоряд. А. Дяченко. — Полтава, 1992. — Вип. II. — С. 25.
  • Нанкевич А. На неторованих стежках [Про гуморески колгоспника с. Великої Павлівки Павла Сухораду] // Комсомолець Полтавщини. — 1981. — 23 квітня.
  • Павло Сухорада [Некролог] // Літературна Україна. — 1994. — 29 грудня.
  • Пам'яті письменника // Зоря Полтавщини. — 1994. — 20 грудня. — С. 3.
  • Пам'яті товариша // Голос Зіньківщини. — 1994. — 21 грудня.
  • Ротач П., Ротач О. Полтавщина літературна: Енциклопедичний біобібліографічний словник: У 3-х книгах / За ред. О. Ротача; Вступні статті М. Жулинського та М. Степаненка. — Книга 3.1: П — С. — Полтава: Дивоствіт, 2020. — С. 557.
  • Сухорада Павло Федорович // Зіньківщина. Історичні нариси. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — С. 635.
  • Сухорада Павло Федорович // Зіньківщина, рідний край: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко; авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: ПП Шевченко Р. П., 2013. — С. 198.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухорада_Павло_Федорович&oldid=39086762