Сухоцвіт норвезький
| Сухоцвіт норвезький | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Сухоцвіт (Gnaphalium) |
| Вид: | G. norvegicum
|
| Біноміальна назва | |
| Gnaphalium norvegicum Gunnerus
| |
Сухоцвіт норвезький (Omalotheca norvegica, Gnaphalium norvegicum) — багаторічна рослина, ентомофіл, анемохор. Представник роду сухоцвіти (Gnaphalium), родини айстрові (Asteraceae). Був відкритий норвезьким ботаніком Йоханом Ернестом Гуннерусом у 1772 році.
Поширення та екологія[ред. | ред. код]
Ареал поділяють на північну та південну частину:
- Північна частина — охоплює арктичні області Європи, Урал і східну частину Північної Америки;
- Південна частина — гори Євразії(Піренеї, середньогірні масиви Франції і Німеччини, Альпи (від 1200–1300 до 2750–2800 м), Карпати, гори Балканського півострова, Кавказ, Алтай). У Європі південна межа проходить через Піренеї, південні передгір'я Альп і Балкани.
В Українських Карпатах цей вид поширений у всіх високогірних районах, та зустрічається досить часто. Зростає досить звично у світлих лісах і криволіссі, на кам'янистих місцях, від гірсько-лісового до альпійського поясу. Циркумполярний арктично-альпійський вид.
Морфологія[ред. | ред. код]
Білоповстиста рослина 10-30 см заввишки, стебла висхідні, вигнуті або прямостоячі, міцні, листки виразнотрижилкові, ланцетні, зверху менш повстисті, середні — інколи довші від нижніх.
Суцвіття — колосоподібне, листочки обгортки з темно-бурою плівчастою облямівкою по краю, зовнішні листочки обгортки не перевищують третини довжини кошика, обгортка під час цвітіння дзвоникоподібна.
Квіти — блідо-коричнюваті, крайові — маточкові, ниткоподібні, близько 4,5 мм завдовжки, розміщенні в кілька рядів, сім′янки близько 1,2-1,5 мм завдовжки, коротко запушені, цвіте у липні-вересні
Використання[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Різні види сухоцвіту застосовують у народній медицині для лікування ран, що важко загоюються, виразок і опіків, початкових стадій гіпертонії.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
У рослинах містяться дубильні речовини, ефірні олії, смоли, каротин, тіамін, сліди алкалоїдів та інші сполуки.
Охорона[ред. | ред. код]
Зростає на території Карпатського національного природного парку, Карпатського біосферного заповідника та в інших природоохоронних резерватах загальнодержавного і місцевого статусу.
Синоніми[ред. | ред. код]
- Gnaphalium fuscatum Pers.
- Gnaphalium fuscum Lam.
- Gnaphalium sylvaticum var. brachystachys Ledeb.
- Gnaphalium sylvaticum var. fuscatum Wahlenb.
- Gamochaeta norvegica (Gunnerus) Gren. (1869)
- Omalotheca norvegica (Gunnerus) Sch.Bip. & F.W.Schultz
- Synchaeta norvegica(Gunnerus) Kirp. (1950)
Близькі види[ред. | ред. код]
- Сухоцвіт лісовий (Gnaphalium sylvaticum L.)
- Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum L., Filaginella uliginosa (L.) Opiz)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
«Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия.» Гл. ред. А. П. Горкин; М.: Росмэн, 2006.)
Посилання[ред. | ред. код]
Сушеница норвежская — Gnaphalium norvegicum Gunn. [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.]
| ||||||||