Сєнчев Сергій Олексійович

Сєнчев Сергій Олексійович
Полковник
Загальна інформація
Народження	8 липня 1973(1973-07-08) Донецьк
Смерть	4 серпня 2014(2014-08-04) (41 рік) Сніжне
Поховання	Кропивницький
Alma Mater	Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Військова служба
Роки служби	1990-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ССО України
Формування	3 ОП СпП
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Слов'янськ Битва за Краматорськ Бої на українсько-російському кордоні 2014 Бої за Савур-Могилу (2014)
Командування
Заступник командира полку з виховної роботи
Нагороди та відзнаки
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

Сергі́й Олексі́йович Сєнчев (1973—2014) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Сергій Сєнчев народився 8 липня 1973 року у Донецьку в сім'ї військовослужбовця. Батько, Олексій Олексійович, закінчив військову службу у званні майора.

Освіту здобував у школах та військовому суворівському училищі Свердловської області (у зв'язку з переведенням батька до нового місця служби). 1990 року закінчив Свердловське суворовське училище; 1994-го з відзнакою — Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, спеціальність — психологія. Того часу його батько вийшов у відставку і переїхав з дружиною в село Іванівку Кіровоградського району; там він влаштувався на роботу в сільраді.

1994 року прибув для подальшого проходження служби у Кіровоград, 9-та окрема бригада спеціального призначення (в/ч А0759), де відтоді постійно проживав із своєю сім'єю. Того ж року побрався із нареченою Сніжаною.

Від 2012 року — заступник командира полку з виховної роботи, 3-й окремий полк спеціального призначення.

Російсько-українська війна

7 квітня 2014-го частину підняли по тривозі й потім доправили на охорону Донецького аеропорту. У складі зведеного підрозділу 4 серпня 2014 року він виконував бойове завдання з виявлення бойових позицій сепаратистів і, рятуючи кулеметника, зазнав важких кульових та осколкових поранень у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-могила. Сєнчеву зроблено операцію в польовому шпиталі, помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у місті Дніпрі.

Вдома залишилися батько, брат, дружина Сніжана та двоє дітей шкільного віку — донька Євгенія і син Іван.

Похований на Рівненському кладовищі Кропивницького.

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
• В рамках процесу декомунізації і з огляду на мужність та героїзм Сергія Сєнчева у захисті Батьківщини, одну з вулиць міста Кропивницький було перейменовано на його честь.
• його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 21
• Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги 2 ступеня» (посмертно)
• Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 10 вересня 2015 року нагороджений відзнакою «За заслуги 1 ступеня» (посмертно).
• 2021 року в шкільному музеї Іванівської школи Кропивницького району відкрили постійно діючу експозицію, присвячену Сергію Сєнчеву.

Джерела

• Сєнчев Сергій Олексійович
• Кіровоград знову прощався з героями
• 3-й полк