Сірко (казка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обкладинка книги «Сірко» із серії «Кращі українські казки», видавництво «Школа», 2016 рік

«Сірко»українська народна казка, яка є своєрідним синтезом циклу казок про тварин та соціально-побутових казок.

Персонажі[ред. | ред. код]

Головні[ред. | ред. код]
  • собака Сірко;
  • вовк.
Другорядні[ред. | ред. код]
  • господар Сірка;
  • дружина господаря;
  • син господаря.

Проблематика[ред. | ред. код]

  • вірність і зрада — господар прогнав свого собаку, не дивлячись на його вірну службу;
  • взаємодопомога — вовк запропонував Сірку допомогу, не передбачаючи за неї жодного зиску для себе;
  • вдячність — Сірко не забув допомоги і вирішив віддячити вовку.

Сюжет[ред. | ред. код]

Один господар мав собаку на ймення Сірко, якого прогнав через старість. В лісі Сірко зустрів вовка, який погодився йому допомогти. Наступного дня, коли господар з дружиної і немовлям вийшли працювати в полі, вовк підкрався і викрав дитину. Але тут підбіг Сірко і відняв у вовка дитину. Господар був дуже вдячний Сіркові за порятунок дитини, тому без зайвих роздумів забрав його з собою назад до дому. Від тоді старого собаку стали в родині добре шанувати. Якось Сірко задумав віддячити вовкові і запросив його до хати під час застілля. Вовк добре наївся і хотів уже співати. Як тільки вовк заспівав, його одразу ж знайшли. Сірко зробив вигляд, що напав на вовка і таким чином вивів його з хати аж у саме поле. На тому вони і розійшлися.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]