Сіробаба Яків Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіробаба Яків Матвійович
Прізвисько Сироватський
Народження
Російська імперія Черкаська волость, Ізюмський повіт
Смерть
УРСР
Країна Вільна територія
Приналежність Революційна повстанська армія України
Роки служби 1919-1921
Командування командир
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Сіробаба Яків Матвійович "Сироватський" (?-?) повстанський отаман, командир РПАУ і командир КПА.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в околицях Слов'янська, за іншими відомостями в Черкаському. До революції був наймитом.

У березні 1919 приєднався до РПАУ.[1]

На початку 1920 року Сіробабу виділили з командування РПАУ і направили в околиці Слов'янська для організації місцевих повстанських загонів, пропаганди анархо-комунізму і місцевого самоврядування та знищення радянських органів влади.[2] На момент підписання Старобільського угоди в жовтні 1920 загін Серобаба продовжував боротися з більшовиками в околицях Слов'янськ - Ізюм.[3]

10 жовтня після заняття РПАУ Барвінкове група Серобаба приєдналася до армії, і була влита в 3-ю групу Забудько.[4] Але вже 16 ноябяр Серобаба отримав мандат від РПАУ на організацію і командування повстанськими загонами в Бахмутському повіті.[5]

Після оголошення частин Махно поза законом група Сіробаби з основним ядром РПАУ взяв участь в Другому рейді Революційно Повстанської Армії України який тривав з 20 грудня 1920 по 15 лютого 1921. У районі Ізюма Сіробаба з Колесніченком від'єдналися від РПАУ і з 300 бійцями пішли в Теплинский ліс.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. Стр 356
  2. Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. Стр 474
  3. Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. Стр 499
  4. Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. Стр 506
  5. Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. Стр 535
  6. Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. Стр 595

Джерела[ред. | ред. код]

  • Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно. — 1993.