Табор (Чехія)
Та́бор (чеськ. Tábor) — місто в Чехії, в Південночеському краї, розташоване в південній частині країни на річці Лужніце. Та є другим за величиною містом у регіоні після Чеські Будейовиці.
Місто засноване в 1420 році гуситами. У Таборі збереглися численні архітектурні та історичні пам'ятки. Популярне місце туризму. Місто є важливим автомобільним та залізничним вузол.
Назва[ред. | ред. код]
Назване на честь гори Фавор (лат. Thabor) у Північній Галілеї (Ізраїль). Серед чеських лінгвістів переважає думка, що гуситська назва міста «Табор» (походить від біблійної гори Табор) породила загальну назву військових таборів, яка з’явилася з XV століття в чеській, а далі польській, угорській, українській мовах.[6][7][8] Інші мовознавці вважають, що позначення військових таборів походить від тюрко-татарського слова табур, що означає військо на оборонній позиції.[9][6][10]
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване за 50 км на північ від міста Чеські Будейовиці та за 75 км на південь від міста Прага.
Історія[ред. | ред. код]
Виникло на місці старовинного поселення Градиште в 1420, під час Гуситського руху. Поселення стало ядром таборитського руху; у 1430-х Табор вже був великим економічним центром; у 1436 йому надані права королівського міста. У 1452 Табор захоплений Їржі Подєбрадом.[11]
З кінця XV століття відбувся бурхливий розвиток Табора, який почав виглядати як місто. Більшість пам'яток були побудовані в XVI столітті. Великі пожежі 1532 і 1559 років знищили більшість будинків, які зазвичай були дерев'яними, але ці пожежі також стали поштовхом для подальшого розвитку міста.
_139_crop.jpg)
У 1648 році місто було взято штурмом і пограбоване шведським військом під час Тридцятирічної війни. У середині XVII століття для поширення католицької віри були запрошені ченці з Ордену босих августинців.
21 червня 1903 року було введено в експлуатацію першу, в усій Австро-Угорщині, міжміську електричну залізницю Табор–Бехинє, спроектовану Франтішеком Кржижиком. До 1918 року Табор був частиною Австро-Угорщини, в однойменному окрузі в Богемії.[12]
Після вбивства Райнгарда Гейдріха як головної цілі операції «Антропоїд» в 1942 році Табор став одним із місць, де німецькі окупанти здійснювали свою помсту над невинним населенням. На шибениці біля казарми з 3 червня по 3 липня 1942 року вони розстріляли 156 осіб, у тому числі 20 жінок. Військово-польовий суд гестапо засуджував окремих осіб, як правило, за «схвалення вбивства», але про це їм навіть не повідомляли перед стратою.
У 1971 році відбулося велике розширення міста шляхом приєднання 11 навколишніх муніципалітетів.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 36 тисяч мешканців на 2006 рік.
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1869 | 10 339 | — |
| 1880 | 11 251 | +8.8% |
| 1890 | 12 652 | +12.5% |
| 1900 | 15 155 | +19.8% |
| 1910 | 17 495 | +15.4% |
| 1921 | 18 204 | +4.1% |
| 1930 | 19 425 | +6.7% |
| 1950 | 23 696 | +22.0% |
| 1961 | 24 528 | +3.5% |
| 1970 | 27 181 | +10.8% |
| 1980 | 31 867 | +17.2% |
| 1991 | 36 342 | +14.0% |
| 2001 | 36 557 | +0.6% |
| 2011 | 34 430 | −5.8% |
| 2021 | 33 360 | −3.1% |
| Джерело: [13][14] | ||
Пам’ятки[ред. | ред. код]
Історичний центр міста зберіг до наших днів кілька цікавих пам’яток архітектури. У Старому місті можна побачити безліч старовинних будівель в стилі готики, ренесансу і бароко. Оскільки історія міста тісно пов’язана з гуситами і Яном Жижкой, тут майже на кожному розі можна зустріти згадки про них.
Центральною площею міста є Площа Яна Жижки, на якій встановлені його статуя і статуя іншого знаменитого гусита — Яна Гуса. Цікаво, що стара частина міста пронизана мережею підземних тунелів, які з’єднують багато старих будівель. Частина з них відкрита для відвідувань громадськості. Одна з найцікавіших будівель Жижківської площі є пізньоготична міська ратуша, побудована в XVI столітті. У будівлі розташований гуситський музей.[15]
Спорт[ред. | ред. код]
Місцевий футбольний клуб «Сілон Таборско» виступає в Чеській національній футбольній лігі другого рівня. Також місто має хокейний клуб «Табор».
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народилися:
- Оскар Недбал (26 березня 1874 — 24 січень 1930) — чеський альтист, диригент і композитор.
- Богуміл Немечек (2 січня 1938 — 3 травня 2010) — чехословацький боксер.
- Їржі Лала (нар. 21 серпня 1959) — чехословацький хокеїст.
- Мірослав Калоусек (нар. 17 грудня 1960) — чеський політик.
- Радек Дворжак (нар. 9 березня 1977) — чеський хокеїст.
- Ян Шимак (нар. 13 жовтня 1978) — чеський футболіст.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- Назва поселення швидко стала загальною у чеській мові: словом tábor позначали будь-яке укріплене поселення. Надалі воно запозичене й до української як «табір»[16].
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Табор має такі міста побратими:[17]
Доль, Франція
Констанц, Німеччина
Нове Замки, Словаччина
Орінда, США
Шкофя Лока, Словенія
Вельс, Австрія
Світлини[ред. | ред. код]
.jpg)
5.jpg)
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Табор (Чехія) |
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 463(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б Jiří Rejzek: Český etymologický slovník, nakl. LEDA, Voznice, 2001, ISBN 80-85927-85-3
- ↑ V. Machek: Etymologický slovník jazyka českého, 2., opr. a dopl. vydání, Praha 1968
- ↑ J. Holub, F. Kopečný: Etymologický slovník jazyka českého, Praha 1952
- ↑ http://othes.univie.ac.at/5084/1/2009-05-25_9847452.pdf - Christa Hlawinka, Slawische Sprachspuren im Mühlviertel
- ↑ srv. Josef Jungmann: Slovník česko-německý I–V., Praha 1834–1839
- ↑ O městě (чес.). Město Tábor. Процитовано 8 вересня 2021.
- ↑ Die postalischen Abstempelungen auf den österreichischen Postwertzeichen-Ausgaben 1867, 1883 und 1890, Wilhelm Klein, 1967
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2011 – Okres Tábor (чес.). Czech Statistical Office. 21 грудня 2015. с. 19—20.
- ↑ Population Census 2021: Population by sex. Public Database. Czech Statistical Office. 27 березня 2021.
- ↑ Табор
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Partnerská mesta (чес.). Město Tábor. Процитовано 27 червня 2020.
|
