Координати: 24°50′ пн. ш. 10°20′ сх. д. / 24.833° пн. ш. 10.333° сх. д. / 24.833; 10.333

Тадрарт-Акакус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

24°50′ пн. ш. 10°20′ сх. д. / 24.833° пн. ш. 10.333° сх. д. / 24.833; 10.333

Ділянки наскельного живопису в горах Тадрарт-Акакус
Rock-Art Sites of Tadrart Acacus [1]
Світова спадщина
24°50′0.3450000999944″ пн. ш. 10°19′59.950000100003″ сх. д. / 24.83343° пн. ш. 10.33332° сх. д. / 24.83343; 10.33332
КраїнаЛівія Лівія
ТипКультурний
Критеріїiii
Об'єкт №287
РегіонАрабські країни
Зареєстровано:1985 (9 сесія)
Тадрарт-Акакус (Лівія)
Тадрарт-Акакус
Тадрарт-Акакус на карті Лівії

Мапа
CMNS: Тадрарт-Акакус у Вікісховищі

Гори Акакус або Тадрарт-Акакус (араб. تدرارت أكاكوس‎) вид гірського хребта в західній пустелі Лівії, частина пустелі Сахара. Вони розташовані на схід від лівійського міста Гат. Тадрарт означає «гора» рідною мовою регіону. Область має багато доісторичних ділянок наскельного мистецтва.

Район відомий своїм наскельним живописом і був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в 1985 році через важливість цих малюнків і різьблення. Малюнки датуються 12000 до н.е. до 100 р. н.е. і відображають культурні і природні зміни в цій області.[2] Є малюнки і різьблення тварин, таких як жирафи, слони, страуси та верблюди, а також чоловіків і коней. Чоловіки зображені в різних повсякденних ситуаціях життя, наприклад, при зайняттях музикою і танцями.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Di Lernia, Savino e Zampetti, Daniela (eds.) (2008) La Memoria dell'Arte. Le pitture rupestri dell'Acacus tra passato e futuro, Florence, All'Insegna del Giglio;
  • Minozzi S., Manzi G., Ricci F., di Lernia S., and Borgognini Tarli S.M. (2003) "Nonalimentary tooth use in prehistory: an Example from Early Holocene in Central Sahara (Uan Muhuggiag, Tadrart Acacus, Libya)" American Journal of Physical Anthropology 120: pp. 225–232;
  • Mattingly, D. (2000) "Twelve thousand years of human adaptation in Fezzan (Libyan Sahara)" in G. Barker, Graeme and Gilbertson, D.D. (eds) The Archaeology of Drylands: Living at the Margin London, Routledge, pp. 160–79;
  • Cremaschi, Mauro and Di Lernia, Savino (1999) "Holocene Climatic Changes and Cultural Dynamics in the Libyan Sahara" African Archaeological Review 16(4): pp. 211–238;
  • Cremaschi, Mauro; Di Lernia, Savino; and Garcea, Elena A. A. (1998) "Some Insights on the Aterian in the Libyan Sahara: Chronology, Environment, and Archaeology" African Archaeological Review 15(4): pp. 261–286;
  • Cremaschi, Mauro and Di Lernia, Savino (eds., 1998) Wadi Teshuinat: Palaeoenvironment and Prehistory in South-western Fezzan (Libyan Sahara) Florence, All'Insegna del Giglio;
  • Wasylikowa, K. (1992) "Holocene flora of the Tadrart Acacus area, SW Libya, based on plant macrofossils from Uan Muhuggiag and Ti-n-Torha Two Caves archaeological sites" Origini 16: pp. 125–159;
  • Mori, F., (1960) Arte Preistorica del Sahara Libico Rome, De Luca;
  • Mori, F., (1965) Tadrart Acacus, Turin, Einaudi;