Тайський базилік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайський васильок

Тайський васильок, горапха (тай. โหระพา, в'єт. húng quế) — група сортів васильку популярних у Південно-східній Азії. Його смак описують як суміш анісу та локриці. Смак більш стійкий під час термічної обробки.

Класифікація[ред. | ред. код]

Васильок справжній, або васильок духмя́ний (Ocimum basilicum L.) має багато сортів, серед яких тайський васильок (Ocimum basilicum var. thyrsiflora), який у свою чергу поділяється на ряд варіантів. В США наприклад вирощують сотр "Сіамська королева". Тайський васильок також називають анісовим або локричним васильком через схожість смаків.[1] Також зустрічається назва цинамоновий васильок, що є дослівним перекладом назви цієї рослини з в'єтнамської мови.

Зазвичай у тайській та в'єтнамській кухні використовують три різних видів васильку:

  • Тайський васильок, горапха (тай. โหระพา) - широко використовується в Південно-східній Азії та на Заході для приготування азійських страв.
  • Священний васильок (Ocimum tenuiflorum) чи капхрао (тай. กะเพรา) - має більш гострий смак з присмаком гвоздики. Вважають. що цей вид васильку смакує тайцям найбільше. Також популярний в Індії під назвою туласі.
  • Лимонний васильок (Ocimum × africanum) чи маенглак (тай. แมงลัก) - гібрид, що має лимонний присмак.

Будова[ред. | ред. код]

Має маленькі тонкі листки, пурпурове квадратної форми стебло до 45 см та рожево-пурпурові квіти. Рослина багаторічна, проте вирощується як однорічник.

Використання[ред. | ред. код]

Популярна присмака до страв тайської, лаоської, в'єтнамської та кхмерської кухні. Використовується у тайському каррі каенг, п'яній локшині, страв з м'яса, салатів тощо. Подається разом з в'єтнамськими стравами Бан сєо та Бун бо Хвей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Loha-Unchit, Kasma (1995). "Garden Herbs". It Rains Fishes: Legends, Traditions and the Joys of Thai Cooking. Pomegranate Artbooks. ISBN 0876543565. OCLC 31865230

Джерела[ред. | ред. код]