Тарасюк Богдан Володимирович
Тарасюк Богдан Володимирович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
5 лютого 1990 Буцин | |
Смерть |
29 серпня 2014 (24 роки) Новокатеринівка | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Богда́н Володи́́мирович Тарасю́к (нар. 5 лютого 1990 — пом. 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1990 року в селі Буцин (Старовижівський район, Волинська область). Закінчив Буцинську школу. Пройшов строкову службу у десантних військах.
У часі війни мобілізований в квітні 2014-го — стрілець-розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський); військовий фельдшер. В складі бригади у травні 2014 року рушив у зону боїв. В серпні побував вдома у короткотерміновій відпустці.
Останній дзвінок від Богдана був 28 серпня з-під Іловайська. Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.
Тіло знайшли 11 вересня в Дніпропетровську, мати солдата лише по медальйону і татуюванню впізнала тіло сина, таким понівеченим воно було.
Бійця поховали, але у родичів залишилися сумніви, вони вирішили провести експертизу ДНК.
Залишилися батьки Олена й Володимир Тарасюки та сестра.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 31
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- в Буцині на його честь перейменовано вулицю[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- ↑ Вулиця Богдана Тарасюка
Джерела[ред. | ред. код]
- Солдати (Україна)
- Народились 5 лютого
- Народились 1990
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Старовижівського району
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані в Старовижівському районі
- Люди, на честь яких названо вулиці