Татаринцев Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Татаринцев Віктор Іванович
Народився 23 жовтня 1954(1954-10-23) (69 років)
Діяльність дипломат, посол
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)

Віктор Іванович Татаринцев (нар.. 23 жовтня 1954(19541023), м. Херсон, Українська РСР) — російський дипломат.

Відомий головно своїм хамським твердженням про те, що російській владій байдуже щодо потенційних санкцій Заходу у випадку подальшого вторгнення в Україну.

Біографія[ред. | ред. код]

Віктор Татаринцев народився 1954 року в Херсоні.

У 1980 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин (МДІМВ) МЗС СРСР. Відразу ж почав працювати на дипломатичній роботі. До 1986 року працював співробітником посольства СРСР у Швеції. У 1986 році повернувся до Радянського Союзу, де обійняв посаду третього, а потім другого секретаря Другого європейського відділу МЗС СРСР. Через чотири роки знову переїхав до Стокгольма, повернувшись до посольства СРСР у Швеції першим секретарем. Після розвалу Радянського Союзу призначений аташе з питань культури Посольства Росії у Швеції.

У 1994 році вчергове повернувся до Москви у Другий європейський департамент МЗС Росії, де, спочатку, обійняв посаду старшого радника, потім — завідувача відділом та заступника директора. З 1997 до 2002 року — радник-посланник посольства Росії у Швеції. У 2002 році знову повернувся до Москви — на попередню посаду заступника директора Другого європейського департаменту МЗС Росії. З березня 2005 по травень 2006 років виконував обов'язки директора Другого європейського департаменту МЗС Росії.

17 квітня 2006 року призначений надзвичайним і повноважним послом Російської Федерації в Ісландії[1][2]. З 24 лютого 2010 по травень 2014 року працював у Москві директором Другого європейського департаменту МЗС Росії.

Із 7 травня 2014 року — надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації у Швеції[3].

Скандал[ред. | ред. код]

В інтерв'ю шведському виданню «Aftonbladet» у грубій недипломатичній формі ствердив, що російській владій байдуже щодо потенційних санкцій Заходу у випадку подальшого вторгнення в Україну [4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Почесний працівник Міністерства закордонних справ Російської Федерації.
  • Почесна грамота МЗС Росії.
  • Орден Пошани (10 лютого 2012 року) — За великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу Російської Федерації і багаторічну роботу.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і повноважний посланник 2-го класу (15 січня 2002)[5]
  • Надзвичайний і повноважний посланник 1-го класу (14 лютого 2006)[6]
  • Надзвичайний і повноважний посол (16 липня 2012)[7]
Попередник:
Олександр Ранніх
Надзвичайний та повноважний посол Російської Федерації в Ісландії
17 квітня 2006 року — 18 января 2010 года
Наступник:
Андрій Циганов
Попередник:
Ігор Невєров
Надзвичайний та повноважний посол Російської Федерації у Швеції
С 7 травня 2014 року
Наступник:
на посаді

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента Российской Федерации от 17.04.2006 № 379 «О назначении Татаринцева В. И. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Республике Исландии»
  2. Указ Президента Российской Федерации от 18.01.2010 № 78 «О Татаринцеве В. И.»
  3. Указ Президента Российской Федерации от 07.05.2014 № 307 «О назначении Татаринцева В. И. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Королевстве Швеция»
  4. «Ми срали на ваші санкції»: посол РФ розповів про вплив погроз Заходу на плани Кремля. — 2022. — 13 лютого.
  5. Указ Президента Российской Федерации от 15.01.2002 г. № 56 «О присвоении дипломатических рангов»
  6. Указ Президента Российской Федерации от 14.02.2006 г. № 106 «О присвоении дипломатических рангов»
  7. Указ Президента Российской Федерации от 16.07.2012 г. № 1013 «О присвоении Татаринцеву В. И. дипломатического ранга Чрезвычайного и Полномочного Посла»

Посилання[ред. | ред. код]