Тахтаджиєв Федір Анатолійович
| Федір Тахтаджиєв Тахтаджиєв Федір Анатолійович | ||
|---|---|---|
.png){kind=small} Майор поліції | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
16 лютого 1983 с. Рубіжне Вовчанського району | |
| Смерть |
2 березня 2022 (39 років) Харківська область | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна поліція | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Тахтаджиєв Федір Анатолійович — майор Національної поліції України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Федір Тахтаджиєв народився 16 лютого 1983 року в селі Рубіжне Вовчанського району (з 2020 року - Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району) на Харківщині. У 2002 році пішов на строкову службу до лав ЗСУ в м. Луганськ. Вже за рік у 2003 році розпочав роботу у міліції дільничним офіцером Артемівського районного відділу міліції в м. Луганськ[1]. Пізніше обійняв посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Чугуївського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Харківській області. Загинув 2 березня 2022 року у бою з російськими окупантами. Указом Президента України №144/2022 від 17 березня 2022 року нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)[2][3][4][5][6].
20 червня 2022 року голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов і керівник Головного управління Національної поліції Харківської області Володимир Тимошко передали ордени "За мужність" III ступеня дружині Федора Тахтаджиєва, а також родинам загиблих майора поліції Ігора Подаруєва, старшого лейтенанта Максима Волика, старшого сержанта Богдана Тарусина та сержанта поліції Олександра Семерніна[7].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилася дружина, мати та донька[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Національна поліція України. www.npu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ Загинули смертю хоробрих: харківська поліція втратила ще трьох співробітників у війні з Росією. nv.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ Авіаудар по управлінню поліції в Харкові: правоохоронці назвали кількість загиблих. nv.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ У Харківській області загинули двоє співробітників поліції. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ На Харківщині вшанували полеглих на війні поліцейських. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ ©2007- 2023; сьогодні, Об'єктив TV | Головні новини Харкова; Свободи, Майдан; Харків (13 січня 2023). У Харківській області від початку війни загинули дев’ять поліцейських. www.objectiv.tv (укр.). Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ Родинам загиблих поліцейських передали державні нагороди. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Більше сотні українських захисників отримали вищі державні нагороди: поіменний список. Телеграф (укр.). 17 березня 2022. Процитовано 24 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 17 березня 2022 року № 144/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |