Тектонічні озера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Озеро Танганьїка.

Тектонічні озера (англ. tectonic lakes, laces of tectonic origin; нім. tektonische Seen m pl, Seen m pl der tektonischen Becken) – водойми, улоговини яких створені тектонічними процесами.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

До Т.о. належать озера ґрабенів, напр., о. Байкал, Танганьїка, Ньяса та ін. (див. рифтове озеро), синклінальних прогинів (мульд), озера, утворені в результаті перетину русла ріки антиклінальною складкою, яка здіймається поперек річкової долини, або піднятим крилом скиду (насуву).

Тектонічні озера – це найбільші та найглибші озера на Землі. Найбільшим таким озером на планеті є Каспійське море. Воно в 4 рази більше за Біле море, майже в 3 рази – за Адріатичне море та вдвічі – за Егейське море.

Найглибшими озерами на планеті є Байкал і Танганьїка – вони значно глибші аніж такі моря, як Баренцове, Карське та Східно-Сибірське.

Зі Східно-Африканським грабеном (грандіозним розломом земної кори) – пов’язана система великих африканських озер: Рудольф, Альберт, Едуард, Танганьїка і Ньяса.

На місці велетенських скидів утворились западини Великих Озер (Канада, США) – Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері та Онтаріо. До тектонічних розломів приурочені численні озера Скандинавії, Фінляндії та Російської Федерації: Венерн, Веттерн, Меларен, Імандра, Умбозеро, Ловозеро та Ковдозеро. У міжгірських прогинах знаходяться гірські озера Іссик-Куль, Телецьке та Каракуль.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]