Телятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Телятин
пол. Telatyn

Координати 50°31′59″ пн. ш. 23°51′00″ сх. д. / 50.53333000002777453° пн. ш. 23.850000000027780089340013° сх. д. / 50.53333000002777453; 23.850000000027780089340013Координати: 50°31′59″ пн. ш. 23°51′00″ сх. д. / 50.53333000002777453° пн. ш. 23.850000000027780089340013° сх. д. / 50.53333000002777453; 23.850000000027780089340013

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Телятин
Населення 953 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-652
Автомобільний код LTM
SIMC 0901849
GeoNames 756980
OSM 2691016 ·R (Ґміна Телятин)
Офіційний сайт telatyn.pl
Телятин. Карта розташування: Польща
Телятин
Телятин
Телятин (Польща)
Телятин. Карта розташування: Люблінське воєводство
Телятин
Телятин
Телятин (Люблінське воєводство)
Мапа

Телятин[2][3] (пол. Telatyn) — село в Польщі, у гміні Телятин Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 953 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Церква Воздвиження Чесного Хреста у Телятині, зруйнована після виселення українців

Принаймні із XVI століття у селі існувала православна церква, котра була переведена на унію на межі XVI—XVII стт. За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1430 року вперше згадується православна церква в селі[2]. Український історик Іван Крип'якевич датує першу згадку про церкву 1578 роком[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1106 вірян[3].

Наприкінці XIX століття знову стала православною. Крім дерев'яної існувала і мурована церква, зведена у часи перебування села у складі Російської імперії. Обидві споруди знищені після виселення українців.

У 1943 році в селі проживало 507 українців і 456 поляків.

У 1943—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 28 українців[5]. У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписала 601 особа[6].

6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 9 українців[7]. У селі залишилося лише 388 латинників які трактувались як поляки[7].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 496 108 326 62
Жінки 457 78 255 124
Разом 953 186 581 186

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Ростислав Гвоздяк (нар. 1930) — український мікробіолог, фітопатолог[9].
  • Ніна Гіляровська (нар. 1945) — українська театральна актриса.
  • Михайло Гіляровський (нар. 1934) — український театральний режисер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
  3. а б Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 327. (пол.)
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  5. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  6. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
  7. а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. Скрипаль І. Г. Гвоздяк Ростислав Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.