Теребуха Іван Миколайович
Іван Теребуха Іван Миколайович Теребуха | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження |
7 липня 1966 (57 років) Любомль | ||||||||
Національність | українець | ||||||||
Alma Mater | ХВІРТА ППО | ||||||||
Ступінь | кандидат технічних наук | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність | Україна | ||||||||
Вид ЗС | Повітряні сили | ||||||||
Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Іван Миколайович Теребуха (нар. 7 липня 1966, Любомль, Волинська область, Українська РСР[1]) — український воєначальник, генерал-майор. Командувач Повітряного командування «Схід» Повітряних сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, фахівець у справі зенітного ракетного прикриття, майстер ракетного удару, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Іван Теребуха народився 7 липня 1966 року[2] в місті Любомлі. Його батько був військовослужбовцем у військовій частині міста. Іван Миколайович випустився з любомльської школи № 2.[3]
З 2004 по 2008 рік ― командир тактичної групи «Крим» Повітряного командування «Південь».[4]
У 2008 ― 2014 роках Іван Теребуха служив першим заступником командира Повітряного командування «Захід».[5][6][7]
З 2014 року по 2020 рік Іван Миколайович проходив службу на посаді начальника штабу — першого заступника командира Повітряного командування «Південь».[1][3][8][9]
Від 2020 року — командувач Повітряного командування «Схід» Збройних сил України.[10][11][12] Водночас генерал-майор Теребуха займає посаду заступника командувача ООС з авіації та протиповітряної оборони — начальника авіації та протиповітряної оборони.[13]
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Іван Миколайович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідницького відділу Наукового Центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.[14][12]
Військові звання[ред. | ред. код]
- полковник
- генерал-майор (21 серпня 2007)[4]
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (26 лютого 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[15]
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[16]
- медаль «За військову службу Україні» (10 жовтня 2019) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків.[17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Любомльчанин є генерал-майором Повітряних сил України // Кордон. — 2016. — 7 серпня.
- ↑ Секція "День Календаря" газети Крила України. Крила України (вид. 92(586)). 2 липня 2011. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ а б Вони навчались в нашій школі » Любомльський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Любомльської міської ради. schoolofluboml2.hol.es. Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ а б Указ Президента України від 21 серпня 2007 року № 725/2007 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ В Генштабе с журналистами соревновались генералы и адмиралы ВСУ. flot3000 (російською) . 4 червня 2009. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ В Воздушных Силах отметили День авиации. Крила (російською) . 30 серпня 2010. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/1770/3272/2012. ZakonOnline. 27 лютого 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Сучасний стан і шляхи вдосконалення системи технічної експлуатації та ремонту зенітного ракетного озброєння Повітряних Сил Збройних Сил України. Наука і оборона. 2 жовтня 2019. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Методика Обоснования Организационных Методов Текущего Ремонта Радиоэлектронных Средств Парка Зенитных Ракетных Комплексов Группировки Зенитных Ракетных Войск (PDF). Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба (російською) . 10 квітня 2014. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Повітряне командування «Схід» очолив генерал-майор Іван Теребуха // Новинарня. — 2020. — 8 грудня.
- ↑ Є. Романов. Повітряне командування «Схід» відзначило п'яту річницю створення з'єднання // АрміяInform. — 2021. — 10 липня.
- ↑ а б Співпрацею наближаємо Перемогу!. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. 21 грудня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Кущ, Павло (9 червня 2021). Ціною власного життя. На Донеччині вшанували пам’ять пілотів літака Ан-24Б, який збили проросійські окупанти у червні 2014 року в небі над Слов’янськом (PDF). Урядовий кур'єр. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Особенности Государственных Испытаний Зенитного Ракетного Комплекса Средней Дальности С Использованием Технологии Виртуального Полигона (PDF) (російською) . 5 лютого 2021. doi:10.36074/logos-05.02.2021.v2.35. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2023 року № 112/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2019 року № 741/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |