Тернівка (Тульчинський район)
село Тернівка | |
---|---|
Хрестоздвиженська церква (1795) у Великій Тернівці | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Тульчинський район |
Громада | Крижопільська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05100070170039195 |
Основні дані | |
Населення | 1775 |
Площа | 3,02 км² |
Густота населення | 587,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24605 |
Телефонний код | +380 4340 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°23′40″ пн. ш. 28°54′07″ сх. д. / 48.39444° пн. ш. 28.90194° сх. д.Координати: 48°23′40″ пн. ш. 28°54′07″ сх. д. / 48.39444° пн. ш. 28.90194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
234 м |
Відстань до обласного центру |
121 км |
Відстань до районного центру |
42 км |
Найближча залізнична станція | Крижопіль |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н., смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59 |
Карта | |
Мапа | |
|
Те́рнівка — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. За переписом 2001 року, населення становило 1775 осіб. Нинішнє село Тернівка складається з двох частин — Великої Тернівки (східної частини) та Малої Тернівки (західної частини), що існували як два окремих села до адміністративного об'єднання у 1957 році. Відомості про існування Великої та Малої Тернівок (або Тернавок Жабокрицької та Комаргородської) існують принаймні з 18 століття.
Географія[ред. | ред. код]
У Тернівці бере початок річка Бережанка, що тече переважно на північний схід і у селі Ободівка впадає у річку Берладинку, ліву притоку Дохни. За характеристикою «Географічного словника Королівства Польського» (1892), Тернівка розташована у горбистій місцевості, перемежованій досить глибокими ярами; ґрунти представлені чорноземами[1]. За описом, поданим у Сіцінського (1901), центральна частина Великої Тернівки розташована у низовинній котловині, а північна та південна частини — на невеликих схилах; Мала Тернівка розташована на трьох пологих пагорбах, розділених в долині ставком і маленькою річкою[2].
Назва[ред. | ред. код]
Сучасній назві Те́рнівка передувала більш вживана у 19 столітті форма Тернавка (також Тарнавка або Тарновка). Ця назва імовірно пов'язана з назвою Тернова ліса (Тернів Ліс; Ternow Las або Tornow Las), позначеного на місці околиць сучасної Тернівки на карті де Боплана 1662 року[3][4]. Для розрізнення східної та західної частин Тернівки, що раніше існували як окремі села, історично використовувалися додаткові назви:
- Велика Тернівка (нині східна частина села Тернівка) також була відома як Тернавка Жабокрицька[5] або просто Тернавка[6][7]. У польських джерелах згадується як Tarnawka Żabokrzycka або Tarnawka Wielka[1], у румунських — як Ternavca Mare[8]. У російських джерелах також зафіксовані форми Терновка Жабокричская[9], Тарнавка Жабокричская та Тарнавка Большая[5]. У Гульдмана (1893) форма Тернавка (Жабокричская) позначена як спотворена, замість якої рекомендувалось вживати Тарновка (Большая)[5]. Назва Жабокрицька імовірно пов'язана з назвою сучасного села Жабокрич Крижопільської селищної громади, розташованого неподалік.
- Мала Тернівка (нині західна частина села Тернівка) також була відома як Тернавка Комаргородська[5] або Тернавка Голубецька[6]. У польських джерелах згадується як Tarnawka Hołubecka або Tarnawka Mała[1], у румунських — як Ternavca Mică[8]. У російських джерелах також зафіксовані форми Тарнавка Малая[5][7] або Тарнавка Комаргородская[5] та Терновка Малая (Котаргородская)[9]. У Гульдмана (1893) форма Тернавка (Комаргородская) позначена як спотворена, замість якої рекомендувалось вживати Тарнавка (Малая)[5]. Назва Комаргородська імовірно пов'язана з назвою сучасного села Комаргород Томашпільської селищної громади, а назва Голубецька — з назвою села Голубече Крижопільської селищної громади.
Адміністративно-територіальна приналежність[ред. | ред. код]
- У російськоімперський період (1796—1917) села Тернавка Жабокрицька (Велика Тернівка) та Тернавка Комаргородська (Мала Тернівка) входили до складу Подільської губернії: Тернавка Жабокрицька певний час була центром Тернавської волості (Ольгопільського повіту)[6][1], а згодом включена до Чоботарської волості (теж Ольгопільського повіту)[5][7], тоді як Тернавка Комаргородська входила до Тиманівської волості (Ямпільського повіту)[6][1][5][7].
- В Українській СРР при встановленні нового адміністративно-територіального поділу Поділля у 1923 році Велика та Мала Тернівки увійшли до Крижопільського району (волості) у складі Тульчинської округи (повіту), що була створена з частин Брацлавського, Ольгопільського і Ямпільського повітів[10][11].
- У 1925 році зі скасуванням поділу Української СРР на губернії було розформовано Подільську губернію, а округи, включаючи Тульчинський, підпорядковані напряму центру[12]. У червні 1930 року було розформовано Тульчинську округу, а Крижопільський район приєднано до Вінницької округи[13], однак вже у вересні поділ на округи був скасований, а райони, включаючи Крижопільський, переведені у пряме підпорядкування Українській СРР[14]. У 1932 році Крижопільський район був включений у новостворену Вінницьку область[15].
- Під час румунської окупації (1941—1944) Велика Тернівка (Ternavca Mare) та Мала Тернівка (Ternavca Mică) входили до складу Крижопільського району (Raionul Crijopol) Жугастрівського повіту (Județul Jugastru) губернаторства Трансністрія[8][16], що знаходилось під тимчасовою румунською цивільною управою.
- У повоєнний радянський період, у 1957 році, рішенням вінницького облвиконкому було затверджено об'єднання між собою сіл Велика Тернівка та Мала Тернівка в один населений пункт — село Тернівка у складі Крижопільського району[17].
- В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні, що була частиною реформи децентралізації, у 2020 році Крижопільський район було ліквідовано, а село Тернівка увійшло до Крижопільської селищної громади у складі укрупненого Тульчинського району[18][19].
Історія[ред. | ред. код]
Стародавні поселення[ред. | ред. код]
На північ від сучасного села Тернівка розташоване поселення трипільської культури (IV—III тис. до н. е.), на північний захід від села — поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.).
У складі Речі Посполитої[ред. | ред. код]
На карті Брацлавського воєводства авторства де Боплана (1662) на місці нинішнього села Тернівка позначено Тернів Ліс (Ternow Las або Tornow Las)[3], по західний бік якого проходить Кучманський шлях[4], один з так званих татарських (торгово-воєнних) шляхів, що поєднували Дике Поле з лісостеповою частиною України. Дата заснування Великої та Малої Тернівок невідома. За місцевою легендою, першими поселенцями були біженці, які ховалися від татарських набігів[20].
Існують відомості про побудову дерев'яного православного храму в Великій Тернівці у 1703 році та дерев'яної церкви в ім'я св. Архістратига Михаїла у Малій Тернівці у 1726 році[2]. Найраніші відомі метричні книги сіл, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, датуються 1760 роком для Тернавки Жабокрицької (Великої Тернівки)[21] та 1772 роком для Тернавки Комаргородської (Малої Тернівки)[22]. У 18 столітті місцеві парафіяни перейшли в унійну церкву: станом на 1779 рік парафія Тернавки належала до Ямпільського деканату[2].
У складі Російської імперії[ред. | ред. код]
Після другого поділу Речі Посполитої та анексії Поділля і Брацлавщини Російською імперією, місцева парафія у 1795 році була повернута до православ'я. У 1797 році у Тернавці Жабокрицькій на заміну попередній дерев'яній церкві (1703 року забудови) було закінчено будівництво нового кам'яного храму, що був освячений на честь Воздвиження Хреста Господнього. У 1832 році коштом поміщика Бржозовського до храму була прибудована кам'яна дзвіниця. У Тернавці Комаргородській на заміну попередньому храму (1726 року забудови) було збудовано нову дерев'яну церкву в 1863 році[2].
На 1885 рік у Тернавці Жабокрицькій знаходилось волосне правління, в селі була православна церква та два питних будинки. У Тернавці Комаргородській була своя православна церква та питний будинок[6]. За даними «Географічного словника» (1892), у власності селян Тернавки Жабокрицької було 1416 десятин землі, у селян Тернавки Комаргородської — 680 десятин; Тернавка Жабокрицька належала родині Бржозовських, тоді як Тернавка Голубецька певний час належала Аполонії Карвовській, а потім родині Грохольських[1].
За даними на 1901 рік, основним заняттям мешканців Великої Тернівки було хліборобство; крім того, деякі з парафіян ходили на заробітки на найближчу залізницю та займались візництвом буряків у цукровий завод. Про жителів Малої Тернівки повідомлялось, що вони займались землеробством, деякі — ремеслами: у селі було п'ять ковалів, вісім теслярів та три шевці[2]. На 1905 рік власником Великої Тернівки був І. 3. Бржозовський, Малої Тернівки — Ф. Г. Грохольський. У Великій Тернівці та Малій Тернівці діяли церковноприходські школи[7]. У 1905—1907 роках, за даними «Історії міст і сіл» (1972), у Тернівці сталися селянські заворушення, їх ватажків Я. Артемчука та X. Іваницьку було страчено[23].
У складі СРСР[ред. | ред. код]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 225 жителів села[24][уточнити].
22-23 липня 1941 року Велика Тернівка та Мала Тернівка були окуповані гірським корпусом 3-ї румунської армії та згодом включені в губернаторство Трансністрія, що знаходилось під тимчасовою румунською цивільною управою. Під час окупації було вбито 15 жителів Малої Тернівки та 1 житель Великої Тернівки. 16 березня 1944 року Велика та Мала Тернівки були зайняті 303-ю стрілецькою дивізією 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту[25][26].
У 1957 році Велика та Мала Тернівки були об'єднані в одне село Тернівка[17]. Станом на 1972 рік, у Тернівці діяв колгосп «Україна», за яким було закріплено 2860 га землі, в тому числі 2230 га орної. Колгосп був спеціалізованим господарством відгодівлі великої рогатої худоби. В селі діяли восьмирічна та початкова школи, 2 бібліотеки та 2 будинки культури[23]. У 1981 році біля будинку культури у Тернівці було відкрито «Пам'ятник 241 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни».
У незалежній Україні[ред. | ред. код]
У листопаді 2015 року в результаті пожежі був знищений Свято-Михайлівський храм 1863 року забудови у Малій Тернівці. За повідомленням ГУ ДСНС України у Вінницькій області, вогнем було знищено купол, покрівлю і стелю на площі орієнтовно 100 м² та пошкоджено внутрішнє оздоблення стін[27]. Силами парафіян та меценатів храм був побудований наново та освячений митрополитом Могилів-Подільської єпархії УПЦ у листопаді 2019 року[28].
Населення[ред. | ред. код]
- За даними на 1885 рік, у Тернавці Жабокрицькій (Великій Тернівці) було 174 двори та 1536 жителів; у Тернавці Комаргородській (Малій Тернівці) — 72 двори та 551 житель[6].
- За даними на 1892 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 125 дворів та 1306 жителів; у Тернавці Комаргородській — 65 дворів та 486 жителів[1].
- За даними на 1893 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 284 двори та 1793 жителів; у Тернавці Комаргородській — 177 дворів та 944 жителі[5],
- За переписом 1897 року у Тернавці Жабокрицькій було 1962 осіб (957 чоловічої статі та 1005 — жіночої), з яких 1948 — православної віри[9]; у Тернавці Комаргородській — 883 особи (436 чоловічої статі та 447 — жіночої), з яких 875 — православної віри[9].
- За даними на 1901 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 2018 православних парафіян; у Тернавці Комаргородській — 914[2].
- За даними на 1905 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 456 дворів та 2188 жителів; у Тернавці Комаргородській — 196 дворів та 912 жителів[7].
- За даними на 1972 рік, населення Тернівки становило 2394 людини[23].
- За переписом 2001 року населення Тернівки становило 1775 осіб.
1885 рік[6] | 1892 рік[1] | 1893 рік[5] | 1897 рік[9] | 1905 рік[7] | 1972 рік[23] | 2001 рік | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика Тернівка | 1536 | 1306 | 1793 | 1962 | 2188 | - | - |
Мала Тернівка | 551 | 486 | 944 | 883 | 912 | - | - |
Разом | 2087 | 1792 | 2737 | 2845 | 3100 | 2394 | 1775 |
1885 рік[6] | 1892 рік[1] | 1893 рік[5] | 1897 рік[9] | 1905 рік[7] | 1972 рік[23] | 2001 рік | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика Тернівка | 174 | 125 | 284 | - | 456 | - | - |
Мала Тернівка | 72 | 65 | 177 | - | 196 | - | - |
Разом | 246 | 19 | 461 | - | 652 | - | - |
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Жителі та уродженці
- Георгій (Ярошевський) (1872—1923) — єпископ Православної російської церкви; митрополит Варшавський та Холмський, Патріарший екзарх у Польщі. Народився у Малій Тернівці.
- Борейко Микола Павлович (нар. 1936) — шашкіст, майстер спорту СРСР із шашкової композиції. Народився у Малій Тернівці.
- Десяк Ольга Федорівна (нар. 1940) — ланкова колгоспу «Україна» у Тернівці, Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради Української РСР 9-10-го скликань. Народилась у Великій Тернівці.
- Карман Катерина Петрівна (1922—2014) — доярка колгоспу імені XXII з'їзду КПРС у селі Шляхова Вінницької області, Герой Соціалістичної Праці. Родом зі Шляхової.
- Поставиченко Андрій Андрійович — учасник АТО/ООС (станом на 2021 рік)[29].
- Жителі та уродженці, загиблі у російсько-українській війні
- Губаровський Сергій Михайлович (1988—2023) — старший солдат Національної гвардії України, навідник-оператор 2 взводу розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення. Загинув в результаті обстрілу позицій противником в районі селища Спірне Донецької області[30][31]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[32].
- Коломієць Олександр Сергійович (1967—2023) — сержант, навідник 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти. Загинув внаслідок поранень, отриманих під час ворожого обстрілу поблизу селища Невельське Донецької області[33][34].
- Кучер Леонід Іванович (1981—2022) — солдат, кулеметник 2 відділення 1 взводу 1 стрілецької роти. Загинув внаслідок поранень, отриманих поблизу міста Бахмут Донецької області[35][36][37].
- Підкапка Антон Сергійович (1996—2023) — загинув внаслідок артилерійського обстрілу в селищі Степова Долина Миколаївської області[38][39].
- Штирба Микола Юрійович (1976—2023) — старший солдат, номер обслуги 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти. Помер в медичному закладі у місті Запоріжжя[40][41].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Tarnawka (3; 5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 180. (пол.)
- ↑ а б в г д е Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — С. 827-828. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.)
- ↑ а б Марія Вавричин, Олег Голько. Покажчик назв об’єктів, відображених на Спеціальній карті України Ґ. Боплана 1650 р. // Картографія та історія України : Збірник наукових праць. — Львів — Київ — Нью-Йорк : Видавництво М. П. Коць, 2000. — С. 259, 326. — 360 с. — ISBN 996-02-1663-7.
- ↑ а б Іван Крипякевич. Українські дороги в половині XVII в.. — В: Студії над державою Богдана Хмельницького // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1926. — Т. CXLIV—CXLV.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 462; 628. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е ж и Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 277, 283. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е ж и Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 329; 428. — VIII + 563 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б в Protoiereul Grigore Demideţchi. Dare de seamă despre activitatea bisericească a protoierlei judeţului Jugastru // Transnistria Creştină. — 1943. — Anul II. Nr. 3-4 (Iulie-Decembrie). — С. 22. (рум.)
- ↑ а б в г д е Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 168. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- ↑ Постанова ВУЦВК від 9 лютого 1932 року «Про утворення областей на території УСРР»
- ↑ Левченко Ю. І. Адміністративний устрій губернаторства «Трансністрія» // Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. : Монографія / За науковою редакцією К. П. Двірної. — Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. — С. 365. — 401 с.
- ↑ а б Рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради від 6 липня 1957 року № 416 «Про уточнення обліку населених пунктів».
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області».
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Тетяна Гарбулінська. Жива легенда Тернівки // Світлиця. — Вінницький обласний центр народної творчості, 2015. — С. 40. — 72 с.
- ↑ Тернавка Жабокрицька. Центральний державний історичний архів України. Процитовано 11 грудня 2023.
- ↑ Тернавка Комагородська. Центральний державний історичний архів України. Процитовано 11 грудня 2023.
- ↑ а б в г д Те́рнівка // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 353. — 630 с. — 15 000 прим.
- ↑ Тернівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Велика Тернівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні.
- ↑ Мала Тернівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні.
- ↑ Вінницька область: рятувальники ліквідували пожежу культової споруди. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. 17 листопада 2015.
- ↑ В єпархіях УПЦ освятили храми та триває будівництво нових. Українська православна церква. 24 листопада 2019.
- ↑ 14 березня, головою Крижопільської селищної ради Володимиром Василишеним було вручено Почесну грамоту Вінницької обласної державної адміністрації, обласної ради та грошову премію учасникові АТО/ООС Андрію Поставиченку із села Тернівки. Крижопільська селищна рада. 14 березня 2021.
- ↑ Знову чорний день для Крижопільської громади. Тульчинська районна військова адміністрація. 6 березня 2023.
- ↑ Прибуття кортежу із тілом загиблого військовослужбовця Національної гвардії України ГУБАРОВСЬКОГО Сергія Михайловича. Крижопільська селищна рада. 8 березня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 28 вересня 2023 року № 603/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Знову наша Тульчинська земля зазнала непоправної втрати. Тульчинська районна військова адміністрація. 16 лютого 2023.
- ↑ Сумна, жахлива звістка надійшла у Крижопільську громаду. Крижопільська селищна рада. 15 лютого 2023.
- ↑ Йдуть у засвіти найкращі життя…. Тульчинська районна військова адміністрація. 15 жовтня 2023.
- ↑ Проклята війна забрала життя ще одного жителя нашої громади. Крижопільська селищна рада. 15 жовтня 2023.
- ↑ День жалоби. Крижопільська селищна рада. 18 жовтня 2023.
- ↑ Війна...Скільки горя та болю вона принесла нашому українському народу. Тульчинська районна військова адміністрація. 11 квітня 2023.
- ↑ Крижопільщина втратила ще одного патріота і свого Героя-захисника. Крижопільська селищна рада. 11 квітня 2023.
- ↑ Знову Тульчинщина прощається з Героєм…. Тульчинська районна військова адміністрація. 29 січня 2023.
- ↑ Наша біль і наша гордість... Крижопільська селищна рада. 30 січня 2023.
|
|