Тиберій Клавдій Нерон (претор)
| Тиберій Клавдій Нерон | |
|---|---|
| Народився |
близько 108 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
після 63 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Військове звання | претор |
| Термін | 68 рік до н. е. |
| Рід | Клавдії |
| Батько | Тиберій Клавдій Нерон |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | paternal grandmother of Tiberiusd |
| Діти | Тиберій Клавдій Нерон Старший |
Тиберій Клавдій Нерон (лат. Tiberius Claudius Nero; близько 108 до н. е. — після 63 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Тиберія Клавдія Нерона. Був пра-пра-онуком Тиберія Клавдія Нерона, консула 202 року до н. е. Зумів зробити гарну кар'єру.
У 79 році до н. е. став монетарієм. На своїх монетах зобразив богинь Діану та Вікторію. Приблизно у 68 році до н. е. його обрано претором.
У 67 році до н. е. увійшов до числа легатів, обраних Гнеєм Помпеєм Магном при підготовці війни проти піратів. Він отримав під контроль Гадітанську затока — частину Атлантики, що прилягала до Геркулесових стовпів (сучасний Гібралтар) із заходу. Тут зумів проявив себе талановитим та звитяжним військовиком.
У 63 році до н. е. Тиберій Нерон виявив під час кризи, пов'язаної з обговоренням у сенаті долі полонених учасників змови Луція Сергія Катіліни, наважився піти проти думки консуляров та лідерів сенату, які наполягали на негайної страти. Нерон першим з усіх запропонував замість страти тримати змовників під вартою до тих пір, поки не виженуть збройною силою Катіліну і не розслідують детально справу. Гай Юлій Цезар, чий опір думці більшості сенату увійшов в історію, лише повторював пропозиції Нерона.
Про подальшу долю Тиберія Нерона немає відомостей. Ймовірно у після придушення змови Катиліни він відійшов від політичних справ.
Родина[ред. | ред. код]
- Тиберій Клавдій Нерон Старший, претор 42 року до н. е.
Джерела[ред. | ред. код]
- W. Smith, art. Nero, Ti. Claudius (7), in W. Smith, A dictionary of Greek and Roman biography and mythology, II, Boston, 1867, p. 1161. (англ.)