Тининика Віталій Миколайович
| Тининика Віталій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Державна прикордонна служба України | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Тининика Віта́лій Микола́йович — старший солдат Державної прикордонної служби України.
З життєпису[ред. | ред. код]
Вирушаючи у зону бойових дій, лишив вдома вагітну дружину та сина, згодом народився другий нащадок. Служив на блокпостах. 30 серпня 2014-го його блокпост атакував Т-72 терористів. Вивівши з ладу танк, зі старшим солдатом Олегом Венгером взяли до полону екіпаж. Згодом ніс службу на блокпосту біля Дебальцевого. Під час одного з боїв осколок проник під бронепластину — в живіт. Втратив багато крові, під обстрілом лікарі забрати його не могли. Щоб не наражати товаришів на небезпеку, він дістався до лікарів сам. Лікарі довго боролися за його життя.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015).
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Герой повернувся у стрій[недоступне посилання з липня 2019]