Титаренко Владислав Вадимович
| Владислав Титаренко Владислав Вадимович Титаренко | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 вересня 1994 с. Борова, Ізюмський район, Харківська область, Україна | |
| Смерть |
5 серпня 2023 (28 років) c. Кругляківка, Куп'янський район, Харківська область, Україна (загинув внаслідок авіаудару керованої авіабомби) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Харківський національний медичний університет | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Владислав Вадимович Титаренко (1994—2023) — український лікар, лейтенант медичної служби Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 13 вересня 1994 у в селищі Борова Ізюмського району Харківської області. Закінчив харківську гімназію № 172. Навчався у Харківському національному медичному університеті, закінчив у 2018 році. Отримав диплом із відзнакою та обрав спеціальність хірурга. У 2017 році закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу. Після закінчення інтернатури працював у 25-ій клінічній лікарні м. Харкова.
З початку російського вторгнення в Україну працював у 25-ій клінічній лікарні м. Харкова, де надавав меддопомогу пораненим[1] 7 грудня 2022 року Владислава Титаренка мобілізували до військового шпиталю в Харкові. Згодом працював у мобільному військовому шпиталі у Куп'янському районі, протягом кількох останніх місяців обіймав посаду командира передової хірургічної групи та основного хірурга.[2]
Загинув 5 серпня 2023 року внаслідок російського удару керованою авіабомбою по центру переливання крові у с. Кругляківці на Харківщині. Внаслідок цього спалахнула пожежа; на місці загинули двоє людей[1][3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Медику з Харківщини, який загинув внаслідок удару РФ по пункту переливання крові, надали звання "Герой України".
- ↑ Історія хірурга, загиблого внаслідок удару РФ по центру переливання крові в Кругляківці на Куп'янщині. Суспільне. 9 вересня 2023. Процитовано 28 лютого 2024.
- ↑ Владислав Титаренко. Меморіал. Процитовано 28 лютого 2024.
- ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 113/2024 «Про присвоєння В. Титаренку звання Герой України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 13 вересня
- Народились 1994
- Померли 5 серпня
- Померли 2023
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Харківського медичного університету
- Померли в Куп'янському районі
- Українські військові хірурги
- Уродженці Ізюмського району