Томашевич Кипріян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кипріян Томашевич
Помер 1699
Діяльність гравер

Томашевич Кипріян († 1684[1] або близько 1699[2]), гравер, війт і суддя у Кам'янці-Подільському; після 1672 року виконав план Кам'янця-Подільського.

Життєпис[ред. | ред. код]

За освітою був землеміром.[3] Був одним з райців у магістраті. У 1671 році Томашевич був обраний війтом польської громади, виконував обов'язки судді.[1] За проєктом Томашевича було збудовано один з міських шанців. Жив у будинку в межах сучасної садиби по вулиці Татарській 23.[1]

Був одним з лідерів оборони Кам'янця у 1672 році.

План Кам'янця[ред. | ред. код]

Гравюра-мідьорит із зображенням Камянця в 1672 році авторства Кипріяна Томашевича

Томашевич є автором відомого мідьориту з зображенням плану Кам'янця. На аксіометричному плані він зобразив місто станом на 1672 рік у дрібних деталях, при цьому вніс зміни, які відбулися у зв'язку з взяттям міста турками[4]. У верхньому лівому кутку гравюри помістив герб Кам'янця, оточений гербами польської, руської (української) та вірменської громад міста. У нижньому правому кутку — герб та присвяту краківському єпископу Анджею Тшебицькому, який оплатив створення мідьориту.[3]

У лівому нижньому куту розташований напис латиною:

Кам'янець - місто Поділля, дивним мистецтвом природи поставлене на високій скелі, схожій на гору, відділене глибокою, але приємною долиною та річкою, оточене звідусіль неприступними скелями, збудоване Костянтином і Георгієм Коріятовичами, князями Подільськими, літ тому 300, а по їх смерті приєднане до Польської держави; спочатку населене корінними руськими, потім поляками та німцями і, нарешті, вірменами. Таке розмаїття звичаїв та мови мешканців зумовило недовірливість зверхників, і вони, непокоячись, аби мешканці, зважаючи на природне укріплення міста, не збунтувалися, збудували на протилежному боці міста, запобігаючи очевидній небезпеці, два замки - старий і новий. Але ці замки не мали достатньої залоги, не змогли опиратися силі турків і тому, разом із містом, здалися, і турки увійшли 29 серпня 1672 року

[4]

Також там же є підписи та позначки, які в подальшому допомогли історикам дізнатися про розташування окремих будівель. План є одним з найстаріших детальних описів міста.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Денис Левчук. Татарська, твір трьох століть історії. Вічний Кам'янець. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
  2. Томашевич Кипріян. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1980. — Т. 9. — С. 3235-3247. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
  3. а б Валентина Волкова-Вінюкова. Легенди нашого міста [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Сайт Національного природного парку «Подільські Товтри»
  4. а б в Сергій Шкурко. Там, де виник Кам'янець. Подолянин. — 2007. — № 11 (16 березня). — С. 7. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.

Література[ред. | ред. код]